На Хмельниччині розкопали військові склади XVII сторіччя. ФОТО

На Хмельниччині у містечку Полонне археологи на подвір'ї місцевих жителів розкопали підземне сховище XVII сторіччя. Є припущення, що склади створили ще під час російсько-шведської війни та зберігали там провіант для російської або ж польської армії.

Однак, історики не дійшли однозначної згоди, кому вони належали, повідомляє ТСН.

 
Фото: ye.ua

На подвірї пані Оксани Байцер справжня археологічна експедиція. "Мусимо миритися", - каже господарка. Вона розповідає, як кілька років тому працювала на городі та несподівано провалилася у землю по самі груди.

Спочатку  яму засипали і забули про неї, але цьогоріч під землю пішов вже чоловік, а у проваллі стало видно якісь стіни. "Вже бачимо, що тут якийсь, як склеп, іде аркою, то вже зрозуміли,  що тут щось цікаве є", - пояснила власниця обійстя.

Про знахідку повідомили міськраду, а та викликала археологів. Тоді й з'ясувалося, що під землею ховається величезна споруда. Аби побачити її, нині треба спуститися на глибину 4 метри. Під землею багато ходів, цегляні стіни, арки та археологічні розкопки.

 
Фото: ye.ua

"Це шматки   глечика, посуду, іноді кахлі", - показує знахідки учасник експедиції Максим Лижов. Він звертає увагу на видряпані  на стінах хрести: "Може, вони молили Бога, щоб усе  нормально було. Під землею люди, які це робили, все ж таки їм страшнувато тут було".

Археологи вважають, що в XVII- XVIIІ століттях тут були склади із провіантом для армії.  Пов'язують їх із Росією.

"З діяльністю  князя Меншикова, якому у 1706  році було віддане  місто Полонне на 6 років, і він тут активно розбудовував базу для російської армії під час  російської війни 1700-1721 року", - пояснив кандидат історичних наук, завідувач відділу науково-дослідного  центру охорони археологічної  спадщини  Інституту археології  НАН України Павло Нечитайло.

Місцеві від інтерв'ю відмовляються, але не на камеру кажуть, що катакомби у їхньому містечку чи не на кожному городі. Частина з них могла належати і польській армії.

 
Фото: ye.ua

"У 1640-х  роках була збудована потужна фортеця в голландському стилі Станиславом  Любомирським. Це воєвода Краківський був. На мою думку, це є Річ Посполита, польська шляхта, яка правила в місті", - каже краєзнавець Олександр Дригало-Соколовський.

Пошуковці не відкидають можливості виявлення забутих скарбів. "Місто  було  розвинене,  багате, великий відсоток жителів були євреї, які мали у своїй власності магазини", - каже Павло Нечитайло.

Після завершення експедиції у міськраді обіцяють тунелі облаштувати і відкрити для туристів. Першовідкривачів хочуть переселити в іншу оселю – ті заради збереження пам'ятки  готові пожертвувати навіть батьківською хатою.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.