АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України

До Дня захисника України в усіх обласних центрах відкриється виставка «Фактор свободи». Вона дає можливість по-новому подивитися на постаті Мазепи, Петлюри та Бандери, які протягом останніх 300 років були символом свободи та боротьби за українську ідею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. І саме це викликало найбільший спротив Російської імперії та її ідеологічного наступника – Радянського Союзу, для яких слова "мазепинець", "петлюрівець" і "бандерівець" стали уособленням заклятого ворога, який ніколи не скориться і не стане рабом.

"Цього року ми відзначали три ювілейні дати – 380 років з дня народження Івана Мазепи, 180 років з дня народження Симона Петлюри та 110 років з дня народження Степана Бандери. І це дало можливість поглянути на них в одній площині, щоб зрозуміти, що часи мінялися, а ворог лишався той самий – Російська імперія, для якої будь-який прояв свободи несе смертельну загрозу.

Саме тому протягом століть слова "мазепинці", "петлюрівці" та "бандерівці" в російській імперській свідомості були ознакою ворога, і величезні сили і ресурси були кинуті на дискредитацію імен цих діячів.

Але час усе розставляє на місця. І їхній досвід боротьби є дуже цінним для наших захисників, яким доводиться мати справу з тим же ворогом", – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

Виставка демонструє незвичний, сучасний підхід до подачі інформації. Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у соціальних мережах Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили.

Водночас виставка розповідає про непростий вибір, який стояв перед цими політиками, про позитивні і негативні наслідки їхніх ключових рішень.

У виставці також зроблено акцент на тому, як сучасна армія вшановує традиції героїв минулих років. Разом з Мазепою, Петлюрою та Бандерою уособленням свободи і готовності боротися за неї до кінця став і зірка Паризької опери Василь Сліпак, який пішов добровольцем на російсько-українську війну і загинув від кулі снайпера 29 червня 2016 року.

23 серпня 2019 року, напередодні Дня Незалежності України, ця виставка відкрилася в Києві на Хрещатику. За цей час її змогли переглянути тисячі киян та гостей столиці. Тепер така можливість з'явиться і в жителів регіонів.

Також переглянути виставку можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.