АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України

До Дня захисника України в усіх обласних центрах відкриється виставка «Фактор свободи». Вона дає можливість по-новому подивитися на постаті Мазепи, Петлюри та Бандери, які протягом останніх 300 років були символом свободи та боротьби за українську ідею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. І саме це викликало найбільший спротив Російської імперії та її ідеологічного наступника – Радянського Союзу, для яких слова "мазепинець", "петлюрівець" і "бандерівець" стали уособленням заклятого ворога, який ніколи не скориться і не стане рабом.

"Цього року ми відзначали три ювілейні дати – 380 років з дня народження Івана Мазепи, 180 років з дня народження Симона Петлюри та 110 років з дня народження Степана Бандери. І це дало можливість поглянути на них в одній площині, щоб зрозуміти, що часи мінялися, а ворог лишався той самий – Російська імперія, для якої будь-який прояв свободи несе смертельну загрозу.

Саме тому протягом століть слова "мазепинці", "петлюрівці" та "бандерівці" в російській імперській свідомості були ознакою ворога, і величезні сили і ресурси були кинуті на дискредитацію імен цих діячів.

Але час усе розставляє на місця. І їхній досвід боротьби є дуже цінним для наших захисників, яким доводиться мати справу з тим же ворогом", – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

Виставка демонструє незвичний, сучасний підхід до подачі інформації. Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у соціальних мережах Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили.

Водночас виставка розповідає про непростий вибір, який стояв перед цими політиками, про позитивні і негативні наслідки їхніх ключових рішень.

У виставці також зроблено акцент на тому, як сучасна армія вшановує традиції героїв минулих років. Разом з Мазепою, Петлюрою та Бандерою уособленням свободи і готовності боротися за неї до кінця став і зірка Паризької опери Василь Сліпак, який пішов добровольцем на російсько-українську війну і загинув від кулі снайпера 29 червня 2016 року.

23 серпня 2019 року, напередодні Дня Незалежності України, ця виставка відкрилася в Києві на Хрещатику. За цей час її змогли переглянути тисячі киян та гостей столиці. Тепер така можливість з'явиться і в жителів регіонів.

Також переглянути виставку можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.