АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України

До Дня захисника України в усіх обласних центрах відкриється виставка «Фактор свободи». Вона дає можливість по-новому подивитися на постаті Мазепи, Петлюри та Бандери, які протягом останніх 300 років були символом свободи та боротьби за українську ідею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. І саме це викликало найбільший спротив Російської імперії та її ідеологічного наступника – Радянського Союзу, для яких слова "мазепинець", "петлюрівець" і "бандерівець" стали уособленням заклятого ворога, який ніколи не скориться і не стане рабом.

"Цього року ми відзначали три ювілейні дати – 380 років з дня народження Івана Мазепи, 180 років з дня народження Симона Петлюри та 110 років з дня народження Степана Бандери. І це дало можливість поглянути на них в одній площині, щоб зрозуміти, що часи мінялися, а ворог лишався той самий – Російська імперія, для якої будь-який прояв свободи несе смертельну загрозу.

Саме тому протягом століть слова "мазепинці", "петлюрівці" та "бандерівці" в російській імперській свідомості були ознакою ворога, і величезні сили і ресурси були кинуті на дискредитацію імен цих діячів.

Але час усе розставляє на місця. І їхній досвід боротьби є дуже цінним для наших захисників, яким доводиться мати справу з тим же ворогом", – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

Виставка демонструє незвичний, сучасний підхід до подачі інформації. Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у соціальних мережах Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили.

Водночас виставка розповідає про непростий вибір, який стояв перед цими політиками, про позитивні і негативні наслідки їхніх ключових рішень.

У виставці також зроблено акцент на тому, як сучасна армія вшановує традиції героїв минулих років. Разом з Мазепою, Петлюрою та Бандерою уособленням свободи і готовності боротися за неї до кінця став і зірка Паризької опери Василь Сліпак, який пішов добровольцем на російсько-українську війну і загинув від кулі снайпера 29 червня 2016 року.

23 серпня 2019 року, напередодні Дня Незалежності України, ця виставка відкрилася в Києві на Хрещатику. За цей час її змогли переглянути тисячі киян та гостей столиці. Тепер така можливість з'явиться і в жителів регіонів.

Також переглянути виставку можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.