У Бельгії відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Урочиста церемонія відкриття скульптури Анни, донький Ярослава Мудрого та королеві Франції, відбулася 12 жовтня у старовинному бельгійському місті Арлон

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія відбулася в межах проєкту "Шлях Королеви", який відтворює шлях, яким майбутня королева Франції долала відстань від Києва до Парижа.

 

"Відкриття скульптури київської княгині є символом історичних зв'язків, які поєднують всю Європу і Україну. Ця подія стала можливою завдяки енергії та ентузіазму мерії Києва та зусиллям посольства України в Королівстві Бельгія. То тепер ми сподіваємося, що більше українців будуть приїздити до нашого чудового міста", - зазначив під час відкриття пам'ятки бургомістр міста Арлон Вінсен Магнюс.

 

Під час виступу на церемонії посол України в Бельгії Микола Точицький наголосив, що історична постать Анна Ярославни уособлює глибокі історичні зв'язки, які існують між Україною та рештою Європи. Тож для України європейська інтеграція є природним процесом, який означає повернення до власних витоків.

 

Автор скульптури Костянтин Скритуцький розповів журналістам, що майбутня королева Франції постає в образі маленької дівчинки, яка колись ходила вулицями стародавнього Києва та мріяла про майбутнє.

 

У заході взяли участь представники міської громади Арлона, українські дипломати та представники мерії Києва.

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.