У Бельгії відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Урочиста церемонія відкриття скульптури Анни, донький Ярослава Мудрого та королеві Франції, відбулася 12 жовтня у старовинному бельгійському місті Арлон

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія відбулася в межах проєкту "Шлях Королеви", який відтворює шлях, яким майбутня королева Франції долала відстань від Києва до Парижа.

 

"Відкриття скульптури київської княгині є символом історичних зв'язків, які поєднують всю Європу і Україну. Ця подія стала можливою завдяки енергії та ентузіазму мерії Києва та зусиллям посольства України в Королівстві Бельгія. То тепер ми сподіваємося, що більше українців будуть приїздити до нашого чудового міста", - зазначив під час відкриття пам'ятки бургомістр міста Арлон Вінсен Магнюс.

 

Під час виступу на церемонії посол України в Бельгії Микола Точицький наголосив, що історична постать Анна Ярославни уособлює глибокі історичні зв'язки, які існують між Україною та рештою Європи. Тож для України європейська інтеграція є природним процесом, який означає повернення до власних витоків.

 

Автор скульптури Костянтин Скритуцький розповів журналістам, що майбутня королева Франції постає в образі маленької дівчинки, яка колись ходила вулицями стародавнього Києва та мріяла про майбутнє.

 

У заході взяли участь представники міської громади Арлона, українські дипломати та представники мерії Києва.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".