Апеляційний суд почав розглядати позов УІНП щодо проспектів Бандери та Шухевича в Києві

Перше засідання Шостого апеляційного адміністративного суду з питання київських проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича відбулося 16 жовтня, але тривало недовго

Про це повідомляє активіст Олег Слабоспицький, який був присутній на засіданні.

Суд мав розглянути апеляцію Українського інституту національної пам'яті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який у червні 2019 року скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 
Oleg Slabospitsky

На засідання прийшло чимало людей. Переважно це були активісти, які підтримують апеляцію УІНП. Однак прийшлиі і прибічники проросійської діячки Олени Бережної, за позовом якої суд першої інстанції повернув проспектам старі назви. Між двома групами виникали словесні конфлікти.

Оскільки звичайни судовий зал не вмістив всіх бажаючих, засідання перенесли до актової зали.

 
Прибічники Бережної
Oleg Slabospitsky

Судді задовольнили клопотання УІНП, згідно якого Бережна має письмово пояснити, як саме порушуються її права (на цьому вона наголошувала у своєму позові, але не навела конкретних фактів).

Після цього засідання було перенесено на 28 жовтня

 
Oleg Slabospitsky

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.