In Memoriam. Помер дисидент Володимир Буковський

Радянський дисидент та письменник Володимир Буковський 27 жовтня помер у Великій Британії у віці 76 років

Про це повідомляє сайт організації "Центр Буковського".

Кілька років Буковський важко хворів, переніс складну операцію на серці.

 

Волоидимир Буковський народився в Башкірії в 1942 році. Переконаним антикомуністом став ще у шкільному віці. Через участь у зборах молоді та зберігання "антирадянського" документу Буковський був виключений з Московського університету.

У 1960-х Буковського тричі арештовували - за зберігання за самвидаву та участь у акціях на захист політв'язнів. Спочатку його визнавали неосудним та поміщали до психлікарень. У Ленінградський психлікарні Буковський познайомився з генералом Петром Григоренком. Після третього арешту він отримав три роки таборів.

Після відбуття покарання Буковський повертається до дисидентської діяльності. У 1971 році його арештовують вчетверте, після чого суд призначає йому 7 років таборів та 5 років заслання.

У 1976 році Буковського обміняли на чилійського комуніста Луїса Корвалана, ув'язненого після перевороту Піночета. Корвалан був доставлений у СРСР, а Буковський - до США. Гучний обмін стан темою популярної частівки: : "Обменяли хулигана на Луиса Корвалана. Где б найти такую б…ь, чтоб на Брежнева сменять?!" (перед арештом Буковського вийшов матеріал у "Правді", де він був названий "злісним хуліганом").

Буковський оселився у Великій Британії, закінчив університет, почав писати книжки та продовжив правозахисну діяльність. Став одним із ініціаторів бойкоту Олімпіади в Москві.

У 1977 році він підписав "Декларацію в українській справі", складену з ініціативи Єжи Ґедройця. У документі представники польської, російської, угорської та чеської політичної еміграції піднімали  питання про необхідність відновлення української державності задля визволення інших країн комуністичного табору.

Після розпаду СРСР Буковський брав участь у російському політичному житті. Стояв у опозиції до режиму Путіна, був послідовним противником анексії Криму.  

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».