In Memoriam. Помер американський історик-україніст Марк фон Гаґен

Історик із США, почесний професор Університету штату Аризона Марк фон Гаґен пішов з життя у неділю, 15 вересня, вранці

Повідомлення про це з'явилося на сторінці вченого у Facebook.

 

Дослідник помер у лікарні після двотижневої госпіталізації. Йому виповнилося 65 років. 

Марк фон Гаґен спеціалізувався на історії Росії, України та Євразії. Навчався в Джоржтаунському університеті, Університеті Індіани в Блумінгтоні та Стенфордському університеті. У 1985 року здобув ступінь PhD з історії та гуманітарних наук у Стенфордському університеті. Викладав у Стенфордському, Єльському, Колумбійському університетах, у Вільному університеті Берліна, а також у Вищій школі соціальних наук у Парижі. 

Широку наукову дискусію щодо конструювання та представлення української історії в європейській та світовій гуманітаристиці спричинила стаття Марка фон Гаґена "Чи має Україна історію?", опублікована в 1995 році в журналі Slavic Review.

У 2002–2005 роках фон Гаґен очолював Міжнародну асоціацію україністів. Був членом видавничої ради журналів Ab Imperio та "Критика". Неодноразово виступав на наукових конференціях в Україні. 

"Це надзвичайно велика втрата для світової україністики. Марк фон Гаґен відіграв важливу роль в українській історіографії у переломний момент її входження у світовий історіографічний простір, після десятиліть радянського домінування.

З одного боку, він допоміг ввести українські теми у репертуар досліджень своїх колег-істориків радянської доби на Заході. З іншого боку, як людина добре обізнана з новими напрямами світової історіографії, він зміг запропонувати надзвичайно продуктивні напрямки розвитку українській історії у її взаємозв'язку зі світовою історичною наукою.

Мені не відомий інший науковець неукраїнського походження, який би займався українською історіографією настільки різнопланово і мав би на неї такий потужний інтелектуальний вплив як Марк фон Гаґен", – розповів "Історичній правді" професор, директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.

Політолог Володимир Кулик на сторінці у Facebook написав: "Помер Марк фон Гаґен, блискучий історик, великий друг України й багатьох українських науковців. Я знав його 27 років. Захоплювався його науковими здобутками, а ще більше – його мужністю в боротьбі зі страшною хворобою. Він протримався довго й зробив іще багато. Спочивай з миром, Марку".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.