У Польщі перейменували вулицю підпільника "Лупашки", якого звинувачують у військових злочинах

Міська рада Білостоку (Польща) вирішила змінити назву вулиці, яка носила ім'я Зиґмунта Шендзеляжа «Лупашки», польського антикомуністичного підпільника. Історики кажуть, що його підлеглі вбивали білорусів в селах Білосточчини.

Про це пише "Радыё Свабода" з посиланням на TokFM.

За зміну назви вулиці проголосували 13 депутатів, 12 були проти. Тепер буде називатися Підляською. Назвати одну з вулиць Білостока на честь Зиґмунта Шендзеляжа "Лупашки" міська рада ухвалила в квітні 2018 року.

 

Проти надання вулиці в Білостоці ім'я "Лупашки" виступали місцеві жителі, як білоруси, так і поляки. На вулиці "Лупашки" невідомі писали на парканах "Вбивця" і клеїли наліпки. Польські націоналісти навіть патрулювали вулицю з метою захистити вивіски від незгодних.

Під час Другої світової війни Зиґмунт Шендзеляж воював у складі Війська Польського, а потім Армії Крайової, де з часом отримав звання майора. Після завершення війни відмовився скласти зброю та ще кілька років чинив опір комуністам. Відомі кілька епізодів нападів бійців "Лупашки" на мирні литовські та білоруські села - у Віленському краї та на Білосточчині відповідно. У 1948 році Шендзеляж був арештований, а у 1950-му страчений.  

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.