У Польщі перейменували вулицю підпільника "Лупашки", якого звинувачують у військових злочинах

Міська рада Білостоку (Польща) вирішила змінити назву вулиці, яка носила ім'я Зиґмунта Шендзеляжа «Лупашки», польського антикомуністичного підпільника. Історики кажуть, що його підлеглі вбивали білорусів в селах Білосточчини.

Про це пише "Радыё Свабода" з посиланням на TokFM.

За зміну назви вулиці проголосували 13 депутатів, 12 були проти. Тепер буде називатися Підляською. Назвати одну з вулиць Білостока на честь Зиґмунта Шендзеляжа "Лупашки" міська рада ухвалила в квітні 2018 року.

 

Проти надання вулиці в Білостоці ім'я "Лупашки" виступали місцеві жителі, як білоруси, так і поляки. На вулиці "Лупашки" невідомі писали на парканах "Вбивця" і клеїли наліпки. Польські націоналісти навіть патрулювали вулицю з метою захистити вивіски від незгодних.

Під час Другої світової війни Зиґмунт Шендзеляж воював у складі Війська Польського, а потім Армії Крайової, де з часом отримав звання майора. Після завершення війни відмовився скласти зброю та ще кілька років чинив опір комуністам. Відомі кілька епізодів нападів бійців "Лупашки" на мирні литовські та білоруські села - у Віленському краї та на Білосточчині відповідно. У 1948 році Шендзеляж був арештований, а у 1950-му страчений.  

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.