Хто очолить українські архіви. Трійка кандидатів

Останній етап конкурсу на посаду голови Державної архівної служби України відбувся 29 жовтня

Хід конкурсу транслювався на каналі НАДС у Youtube.

 

Спочатку шестеро претендентів на посаду розв'язували ситуаційні завдання. На цьому етапі з конкурсу вибули двоє - Ігор Розкладай та Роман Сарамага.

Для для чотирьох кандидатів було проведено співбесіду.

Результати співбесіди по п'яти компетенціям виглядають наступним чином (максимальний бал - 2):

Лариса Левченко: 1,25 0,75 1 1 1

Владислав Берковський 1 1,75 2 1 1

Анатолій Хромов 2 2 2 2 2

Іван Кісіль 0,25 0,25 0,25 0,50 0,75.

Отримавши найнижчий результат під час співбесіди, з конкурсу вибув т.в.о. голови Державної архівної служби України Іван Кісіль.

Таким чином, лишилося троє кандидатів, які мають шанси очолити Державну архівну службу: Анатолій Хромов (заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України), Владислав Берковський (директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного) та Лариса Левченко (директор Державного архіву Миколаївської області).

Одного з них буде призначено на посаду голови Державної архівної служби України.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову. Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.