Хто очолить українські архіви. Трійка кандидатів

Останній етап конкурсу на посаду голови Державної архівної служби України відбувся 29 жовтня

Хід конкурсу транслювався на каналі НАДС у Youtube.

 

Спочатку шестеро претендентів на посаду розв'язували ситуаційні завдання. На цьому етапі з конкурсу вибули двоє - Ігор Розкладай та Роман Сарамага.

Для для чотирьох кандидатів було проведено співбесіду.

Результати співбесіди по п'яти компетенціям виглядають наступним чином (максимальний бал - 2):

Лариса Левченко: 1,25 0,75 1 1 1

Владислав Берковський 1 1,75 2 1 1

Анатолій Хромов 2 2 2 2 2

Іван Кісіль 0,25 0,25 0,25 0,50 0,75.

Отримавши найнижчий результат під час співбесіди, з конкурсу вибув т.в.о. голови Державної архівної служби України Іван Кісіль.

Таким чином, лишилося троє кандидатів, які мають шанси очолити Державну архівну службу: Анатолій Хромов (заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України), Владислав Берковський (директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного) та Лариса Левченко (директор Державного архіву Миколаївської області).

Одного з них буде призначено на посаду голови Державної архівної служби України.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову. Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.