Хто очолить українські архіви. Трійка кандидатів

Останній етап конкурсу на посаду голови Державної архівної служби України відбувся 29 жовтня

Хід конкурсу транслювався на каналі НАДС у Youtube.

 

Спочатку шестеро претендентів на посаду розв'язували ситуаційні завдання. На цьому етапі з конкурсу вибули двоє - Ігор Розкладай та Роман Сарамага.

Для для чотирьох кандидатів було проведено співбесіду.

Результати співбесіди по п'яти компетенціям виглядають наступним чином (максимальний бал - 2):

Лариса Левченко: 1,25 0,75 1 1 1

Владислав Берковський 1 1,75 2 1 1

Анатолій Хромов 2 2 2 2 2

Іван Кісіль 0,25 0,25 0,25 0,50 0,75.

Отримавши найнижчий результат під час співбесіди, з конкурсу вибув т.в.о. голови Державної архівної служби України Іван Кісіль.

Таким чином, лишилося троє кандидатів, які мають шанси очолити Державну архівну службу: Анатолій Хромов (заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України), Владислав Берковський (директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного) та Лариса Левченко (директор Державного архіву Миколаївської області).

Одного з них буде призначено на посаду голови Державної архівної служби України.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову. Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.