Кабмін звільнив голів низки відомств, серед них Голову Державної архівної служби

Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади Голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову.

Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

 

Кого звільнив Кабмін:

голову Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондара;

очільницю Державної архівної служби Тетяну Баранову;

керівника Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка;

керівника Державного агентства резерву Вадима Мосійчука та його заступника Дмитра Булатова;

голову Державного агентства з питань електронного урядування Олександра Риженка;

голову Національного агентства з питань державної служби Костянтина Ващенка.

Також Кабмін звільнив голову Укртрансбезпеки Михайла Ноняка.

Нагадаємо, що Тетяна Баранова очолювала Державну архіву службу України із жовтня 2014 року. Перед призначенням працювала в органах юстиції та нотаріату.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.