Розпочався конкурс на посаду голови УІНП

Голова Кабінету міністрів України Олексій Гончарук видав розпорядження про "Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Українського інституту національної пам’яті"

Документ оприлюднений на Урядовому порталі.

Розпорядження №894 підписане 29 вересня, а сам конкурс почався 4 жовтня.

 

До претендентів висуваються наступні вимоги: 

- ступінь вищої освіти не нижче магістра; 

- не менше семи років робочого стажу;

- досвід роботи на керівних посадах державної служби (чи досвід роботи на керівних посадах у сфері відновлення та збереження національної пам'яті) - не менше трьох років, або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях;

 - вільне володіння державною, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

Нового голову буде призначено на 5 років. У документі зазначений посадовий оклад голови УІНП - 24 тисячі гривень.

Всі умови участі в конкурсі можна побачити в додатку, який є на сайті Кабміну.

За законодавством результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про його проведення.

Попередній голова УІНП Володимир В'ятрович у коментарях до власного допису в Facebook зазначив, що не брати участь у конкурсі.

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади 18 вересня. Обов'язки керівника структури наразі виконує перша заступниця голови Аліна Шпак.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".