На Черкащині знімають фільм за мотивами повісті Нечуя-Левицького

У селищі Стеблів, що на Корсунщині, розпочали роботу над проектом створення літературного сценарію повнометражного ігрового фільму "Джеря" режисера Ірини Правило за мотивами повісті Нечуя-Левицького "Микола Джеря"

Про це повідомляє "Надросся online".

 

Фільм знімають за підтримки українського культурного фонду.

Раніше повість "Микола Джеря" екранізувалася на Першій державній кінофабриці (пізніше "Одеська кіностудія") всеукраїнського фото-кіноуправління режисерами Марком Терещенком та Йозефом Роном у 1926 році.

 

У межах проекту при взаємодії з працівниками музею І.С.Нечуя-Левицького в Стеблеві та надання організаційної допомоги здійснено експедиції шляхами головного героя твору, досліджено зв'язок життя та творчості самого Івана Нечуя-Левицького з образами повісті.

У Стеблеві, на кутку Раківка, при підтримці директора музею, знайдено стару хату для відтворення інтер'єру та архітектури тогочасної епохи.

 

У період з 24 до 28 вересня команда кінематографістів здійснювала зйомки тизеру до проекту. Основною локацією якраз обрано смт Стеблів та його околиці, зокрема старе русло Росі Самовілка. Саме пейзажі цих місць описані у повісті "Микола Джеря" І.Нечуєм-Левицьким.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...