На Черкащині знімають фільм за мотивами повісті Нечуя-Левицького

У селищі Стеблів, що на Корсунщині, розпочали роботу над проектом створення літературного сценарію повнометражного ігрового фільму "Джеря" режисера Ірини Правило за мотивами повісті Нечуя-Левицького "Микола Джеря"

Про це повідомляє "Надросся online".

 

Фільм знімають за підтримки українського культурного фонду.

Раніше повість "Микола Джеря" екранізувалася на Першій державній кінофабриці (пізніше "Одеська кіностудія") всеукраїнського фото-кіноуправління режисерами Марком Терещенком та Йозефом Роном у 1926 році.

 

У межах проекту при взаємодії з працівниками музею І.С.Нечуя-Левицького в Стеблеві та надання організаційної допомоги здійснено експедиції шляхами головного героя твору, досліджено зв'язок життя та творчості самого Івана Нечуя-Левицького з образами повісті.

У Стеблеві, на кутку Раківка, при підтримці директора музею, знайдено стару хату для відтворення інтер'єру та архітектури тогочасної епохи.

 

У період з 24 до 28 вересня команда кінематографістів здійснювала зйомки тизеру до проекту. Основною локацією якраз обрано смт Стеблів та його околиці, зокрема старе русло Росі Самовілка. Саме пейзажі цих місць описані у повісті "Микола Джеря" І.Нечуєм-Левицьким.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.