У Дубні перепоховали 29 жертв сталінського режиму

У місті Дубно Рівненської області перепоховали 29 людських останків, серед яких 7 жінок, які були знайдені у травні-червні цього року на подвір’ї колишньої тюрми.

Найстаршій людині було 57 років, наймолодшій – 17. Серед убитих – найбільше українців, але були й поляки, німці та представники інших національностей, повідомляє Радіо Свобода.

 

Чин поховання жертв тоталітарного сталінського режиму провели священники ПЦУ, УГКЦ і Римо-католицької церки. Були присутні представники місцевої громади міста Дубна, військовослужбовці, а також літні люди – очевидці подій і рідні закатованих.

"Ці люди, які вбиті жорстоко у тюрмі, до сьогодні залишаються невідомі. Я дуже довго чекав на цю подію, яка сталась майже 80 років. Мені було півроку, коли у Дубенській тюрмі жорстоко вбили мого батька, якому було 28 років.

Навіть, якщо немає вже на колишньому подвір'ї тюрми останків, ми маємо там встановити хрест жертвам сталінського тоталітарного режиму", – сказав на поминальних заходах Гнат Поровчук, батько якого загинув наприкінці червня 1941 року.

29 жертв тоталітарного режиму поховали на міському цвинтарі у Дубні, в братській могилі.

 

Останки людей, переважно з кульовими пораненнями, знайдені біля тюремної стіни. Під час розкопок виявлені також і речі в'язнів Дубенської тюрми – чоботи, гребінці, ґудзики, гільзи.

Як виявили під час антропологічних досліджень, люди, найімовірніше – цивільні, сиділи у холодних і вологих камерах, переважно стоячи чи навприсідки, змінюючи один одного, щоб прилягти, бо камери були переповнені. Також з'ясовано, що до в'язнів застосовували тортури, і гинули вони насильницькою смертю.

Згідно з архівними документами, НКВД убив понад 400 людей 24-25червня 1941 року, перед приходом у місто німецьких військ. Називають і 527 вбитих.

"Ми виявили спершу 19 людей в одному ряді, і коли підняли бетонну плиту, ще знайшли 10 людських останків. Були дані з архівних матеріалів, що є останки у другому ряді.

Коли перевірили, то там не було поховань, знайшли радянські комунікації, тобто, очевидно, що під час прокладання комунікацій могли людські останки вивезти", – розповів Святослав Шеремета, директор меморіально-пошукового центру "Доля".

Довідково. 22-23 червня 1941 року масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах НКВД розпочались на теренах Західної України, потім по всій Україні. За інформацією Українського інституту національної пам'яті, протягом двох тижнів, радянська влада вбила близько 22 тисячі людей, яких переслідувала за національну свідомість і політичні переконання.

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.