У російському Челябінську виявили масове поховання жертв репресій

У Челябінську жителі котеджного селища Шершні, що в центральному районі міста, під час прокладання каналізації на глибині трьох метрів виявили масове поховання людських останків.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Місцеві краєзнавці вважають, що це одна з братських могил жертв сталінських репресій, оскільки неподалік Шершнів знаходиться вже відоме місце поховання репресованих – Золота гора. У шахти, що там знаходяться, скидали тіла розстріляних у період сталінського терору. За офіційними даними, тут під землею можуть знаходитися останки майже 12 тисяч людей.

Наприкінці 90-х років минулого століття людські останки з кульовими отворами в черепах знаходили і в самих Шершнях – саме під час будівництва котеджів.

Тоді Слідчий комітет не підтвердив гіпотезу про їхню приналежність жертвам репресій. Останки поховали "у межах кладовищ Челябінська", точне місце влада не назвала. Краєзнавці вимагали провести ретельні дослідження поховань, але цього зроблено не було.

За фактом нинішніх знахідок управління Слідчого комітету РФ у Челябінській області призначило перевірку.

При цьому мешканці селища Шершні повідомляють, що поліція та експерти забрали з собою лише кілька черепів та кісток. Десятки останків, що залишилися, мешканцям запропонували викопати самостійно, після чого вивезти їх на сміттєзвалище.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.