У Дрогобичі перепоховали 78 віднайдених жертв НКВД. ФОТО

У Дрогобичі 14 липня оголосили Днем жалоби. Цього дня виповнюється 30 років з дня поховання останків 486 замордованих жертв НКВД у Дрогобичі. Саме у цей день урочисто поховали рештки ще 78 жертв НКВД, віднайдених у місті у 2019 році.

Про це повідомляє Збруч.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"У понеділок, 12 липня, міський голова Тарас Кучма видав розпорядження №542-р "Про оголошення 14 липня 2021 року Днем жалоби у Дрогобицькій територіальній громаді", – повідомила пресслужба Дрогобицької міськради.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

"Про наслідки більшовицького терору 40-50 рр. в Україні та про сьогоднішню агресію їхніх нащадків на східних теренах України повинен знати увесь світ. Ми повинні залучити молодь, громадськість, нагадати суспільству про цю трагедію, демонструючи фільм "Дрогобицька Голгофа", коментарі очевидців цих подій", – зазначив з цього приводу міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

Масове поховання, у якому виявили рештки 78 жертв НКВД, віднайшли у 2019 році на території саду, поблизу Меморіального комплексу "Тюрма на Стрийській". Пошуковими роботами займалося КП ЛОР "Доля".

За інформацією керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, у саду виявили ями, в яких було захоронено по двоє-троє, п'ятеро і більше людей. Усі вони були особами віком 20-50 і більше років. Дослідники вважають, що захоронення проводили у нічну пору в кілька етапів, бо про це свідчить хаотичність захоронень.

У межах меморіального заходу сьогодні у Дрогобичі на території монастиря Святих апостолів Петра і Павла розмістили домовини та відправили чин панахиди. Далі процесія з домовинами, до якої долучилися десятки містян, військові, представники патріотичних організацій, прибула до площі Ринок. Тут провели чин похорону та віче.

 
Фото // Сторінка Святослава Шеремети у Фейсбук

У зв'язку з жалобою у Дрогобичі приспустили на адміністративних будівлях міста державний прапор з чорною стрічкою. Також призупинили роботу лініх терас на площі Ринок та уздовж марштуру руху траурної процесії і подбали, щоб у місті не лунала розважальна музика.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".