У празькому музеї відкрилася виставка про життя в Галичині наприкінці ХІХ століття. ФОТО

Виставка «Стародавня Україна», експонати якої розповідають про життя в Галичині наприкінці ХІХ століття, відкрилася у Національному етнографічному музеї Чеської Республіки.

Про це розповів Укрінформу посол України в Чехії Євген Перебийніс.

 
Фото: Посольство України в Чехії

"Ми готували цю виставку 2 роки. Життя Галичини наприкінці ХІХ століття показане через колекцію чеського дослідника Франтішека Ржегоржа, яка пролежала в запасниках більше 100 років. Аналогів деяких експонатів немає навіть в Україні", - сказав Перебийніс.

Посольство разом із Національним етнографічним музеєм Чеської Республіки та за допомогою Академії наук України організувало проведення цієї виставки. Вона буде демонструватись у Празі пів року, до 30 квітня 2020-го. Потім, як сподіваються організатори, поїде в Україну.

 
Фото: Посольство України в Чехії

Відвідувачі можуть побачити не лише авторські фотографії Ржегоржа та зібрану ним велику колекцію предметів побуту жителів Галичини, й спеціально виготовлених на його замовлення моделей великих об'єктів, зокрема галицької садиби з обійстям.

Колекція містить низку надзвичайно цінних та рідкісних експонатів: ікон, зразків вишивки, фотографій.

 
Фото: Посольство України в Чехії

На відкритті експозиції виступив аматорський колектив "Лісоруб" із села Великий Бичків, що на Закарпатті. Музиканти супроводжували вернісаж автентичними мелодіями та піснями, а також частували охочих звареним на вогні карпатським баношем.

У музей, окрім предметів високої мистецько-декоративної вартості (окремі частини іконостасу, писанки, оздоблена кераміка, скло, елементи святкового вбрання, цінні вишивки чи єврейські вирізані картинки), потрапили також предмети щоденного вжитку, моделі землеробських знарядь і предмети, пов'язані із календарною та родинною обрядовістю.

 
Фото: Посольство України в Чехії

Довідково. Франтішек Ржегорж народився 16 грудня 1857 року в селі Стєжери біля міста Градец Краловий. У липні 1877-го Ржегоржі переїхали в пошуках кращої долі до галицького села Вовків біля Львова.

Вивченню та документуванню галицької культури Франтішек присвятив усе своє життя. Він дуже комплексно описав життя в Галичині і на Буковині. Помер Ржегорж 6 жовтня 1899 року, залишивши по собі величезну колекцію.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.