Директорку Національного музею історії України відсторонили

Комісія Міністерства культури України розпочала перевірку в Національному музеї історії України.

Про це повідомляє сайт НМІУ.

 

У повідомленні також йдеться про те, що перевірку спричинено "скаргою невеликої групи співробітників НМІУ, яким не до вподоби рух музею".

На час перевірки відсторонено від виконання обов'язків генерального директора НМІУ Тетяну Сосновську, "що спричинило занепокоєння значної частини колективу".

Наказа про перевірку підписав Державний секретаре, голова комісії з проведення ліквідації Міністерства культури України Ростислав Карандєєв.

Виконувачем обов'язків генерального директора НМІУ на період перевірки призначено одного з авторів згаданої скарги. 

"Колектив Національного музею історії України сподівається, що рішення комісії буде об'єктивним і неупередженим", - додають автори повідомлення на сайті музею.

Тетяна Сосновська у Facebook повідомила, що незабаром детально прокоментує ситуацію, що склалася.

"Бачу, що настав час порушити мовчання, бо намагання навести лад у фондах вкотре спричинило до шаленої турбулентності. І інші питання - тільки привід до криків і вимог "приберіть її". Справжні причини - фонди і облік", - пише вона.

Директорка також відзначила "очевидну заангажованість" міністерської комісії, що відвідала музей.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.