Хасевич, Окуєва, Рудницька: Київрада найменувала вулиці на честь загиблих героїв і видатних діячів

У вівторок, 12 листопада, на сесії Київради ухвалено кілька десятків нових назв столичних вулиць.

Про це пише "Новинарня" із посиланням на члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського.

"Багато класних найменувань нових вулиць. Серед них – Ніл Хасевич, український художник, графік ОУН-УПА, активний громадський і політичний діяч", – зазначив Островський.

 

У Голосіївському районі проєктні вулиці отримали також імена Сім'ї Холодних, Родини Кістяківських, Володимира Горовиця, Олени Апанович, Атени Пашко, Братів Шеметів, Архітектора Дяченка, Юрія Немирича, Костя Гуслистого, бульвар Тадея Рильського, Соломії Павличко, Валер'яна Підмогильного.

У Солом'янському районі — вулиці Дмитра Григоровича, Сергія Висоцького, Архипа Люльки, Пилипа Коновала, Кирила Гвоздика, Ніла Хасевича, Сергія Шишка, Федора Андерса, Професора Делоне, Олександра Ждановича, Ганни Арендт, Сильвестра Косова, Ґренджі-Донського, Василя Седляра, Івана Білика, Михайла Дерегуса, Генерала Павленка, Степана Ерастова, Костянтина Михальчука, Марусі Чурай та ін.

Островський додав, що ймовірно післязавтра очікуються нові рішення щодо найменувань і перейменувань – у четвер має бути рішення про вулицю Кардинала Гузара, а згодом – про зміну назви вулиць Російської тощо.

Відповідно до матеріалів сайту КМР, на честь Андрія Кизила найменували вулицю Проектну 13112 в Дарницькому районі (від Дніпровської набережної до вулиць Прип'ятська та Урлівська). 

Андрій Кизило (1993-2017), позивний "Орел" — учасник російсько-української війни, Герой України, Народний герой України (посмертно), військовослужбовець Збройних сил України, командир роти, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72 омбр, майор (посмертно). Загинув у віці 23 роки унаслідок мінометного обстрілу в промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області.

Ім'я Аміни Окуєвої присвоєно вулиці Проектній 13119 у Шевченківському районі (від Білоруської до Сім'ї Хохлових).

Аміна Окуєва (Наталія Нікіфорова, Анастасія Мусафірова) (1983-2017) — лікар, громадська активістка, військова. Учасниця подій Революції гідності та російсько-української війни на сході України у складі батальйону МВС "Київ-2", також у батальйоні "Золоті ворота".

Брала участь у створенні батальйону імені Джохара Дудаєва, була прес-офіцером підрозділу. Чеченська активістка. Убита на Київщині під час другого за рік замаху на її життя.

На честь киянина-"айдарівця" Андрія Абалмасова перейменована вулиця Панельна в Дніпровському районі.

Андрій Абалмасов (1969-2014) — учасник російсько-української війни, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", старший сержант Збройних сил України. Мешканець Дарницького району столиці. Загинув у боях під Луганськом, прикривши собою чотирьох побратимів від осколків снаряду, який влучив у будівлю, де були українські військові.

На честь Пилипа Коновала найменовано вулицю Проектну 13017 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса). На честь Кирила Гвоздика — вулицю Проектну 13023 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса).

Пилип Коновал (1888-1959) — герой Першої світової війни, канадець українського походження (емігрував до Канади у 1913 р.). Єдиний українець, нагороджений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочеснішою нагородою за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні. Воював проти більшовиків у складі Канадської сибірської похідної групи.

На честь Петра Радзіня — вулицю Проектну 13114 (від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка).

Петро Радзінь (Петеріс Радзіньш) (1880-1930) — латиський військовий, підполковник царської армії, який став помічником начальника Генерального штабу армії УНР, одним із начальників в українській армії гетьмана Скоропадського, згодом — генерал латвійської армії, командувач Національних збройних сил Латвії.

У Дарницькому районі на честь Мілени Рудницької названо вулицю Проектну 13113 (від вулиці Канальної до вулиці Здолбунівської).

Мілена Рудницька (Лисяк) (1892-1976) — українська громадська діячка, журналістка, письменниця, вчителька, голова Центральної управи Союзу українок; із 1939 року — на еміграції.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.