Хасевич, Окуєва, Рудницька: Київрада найменувала вулиці на честь загиблих героїв і видатних діячів

У вівторок, 12 листопада, на сесії Київради ухвалено кілька десятків нових назв столичних вулиць.

Про це пише "Новинарня" із посиланням на члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського.

"Багато класних найменувань нових вулиць. Серед них – Ніл Хасевич, український художник, графік ОУН-УПА, активний громадський і політичний діяч", – зазначив Островський.

 

У Голосіївському районі проєктні вулиці отримали також імена Сім'ї Холодних, Родини Кістяківських, Володимира Горовиця, Олени Апанович, Атени Пашко, Братів Шеметів, Архітектора Дяченка, Юрія Немирича, Костя Гуслистого, бульвар Тадея Рильського, Соломії Павличко, Валер'яна Підмогильного.

У Солом'янському районі — вулиці Дмитра Григоровича, Сергія Висоцького, Архипа Люльки, Пилипа Коновала, Кирила Гвоздика, Ніла Хасевича, Сергія Шишка, Федора Андерса, Професора Делоне, Олександра Ждановича, Ганни Арендт, Сильвестра Косова, Ґренджі-Донського, Василя Седляра, Івана Білика, Михайла Дерегуса, Генерала Павленка, Степана Ерастова, Костянтина Михальчука, Марусі Чурай та ін.

Островський додав, що ймовірно післязавтра очікуються нові рішення щодо найменувань і перейменувань – у четвер має бути рішення про вулицю Кардинала Гузара, а згодом – про зміну назви вулиць Російської тощо.

Відповідно до матеріалів сайту КМР, на честь Андрія Кизила найменували вулицю Проектну 13112 в Дарницькому районі (від Дніпровської набережної до вулиць Прип'ятська та Урлівська). 

Андрій Кизило (1993-2017), позивний "Орел" — учасник російсько-української війни, Герой України, Народний герой України (посмертно), військовослужбовець Збройних сил України, командир роти, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72 омбр, майор (посмертно). Загинув у віці 23 роки унаслідок мінометного обстрілу в промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області.

Ім'я Аміни Окуєвої присвоєно вулиці Проектній 13119 у Шевченківському районі (від Білоруської до Сім'ї Хохлових).

Аміна Окуєва (Наталія Нікіфорова, Анастасія Мусафірова) (1983-2017) — лікар, громадська активістка, військова. Учасниця подій Революції гідності та російсько-української війни на сході України у складі батальйону МВС "Київ-2", також у батальйоні "Золоті ворота".

Брала участь у створенні батальйону імені Джохара Дудаєва, була прес-офіцером підрозділу. Чеченська активістка. Убита на Київщині під час другого за рік замаху на її життя.

На честь киянина-"айдарівця" Андрія Абалмасова перейменована вулиця Панельна в Дніпровському районі.

Андрій Абалмасов (1969-2014) — учасник російсько-української війни, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", старший сержант Збройних сил України. Мешканець Дарницького району столиці. Загинув у боях під Луганськом, прикривши собою чотирьох побратимів від осколків снаряду, який влучив у будівлю, де були українські військові.

На честь Пилипа Коновала найменовано вулицю Проектну 13017 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса). На честь Кирила Гвоздика — вулицю Проектну 13023 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса).

Пилип Коновал (1888-1959) — герой Першої світової війни, канадець українського походження (емігрував до Канади у 1913 р.). Єдиний українець, нагороджений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочеснішою нагородою за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні. Воював проти більшовиків у складі Канадської сибірської похідної групи.

На честь Петра Радзіня — вулицю Проектну 13114 (від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка).

Петро Радзінь (Петеріс Радзіньш) (1880-1930) — латиський військовий, підполковник царської армії, який став помічником начальника Генерального штабу армії УНР, одним із начальників в українській армії гетьмана Скоропадського, згодом — генерал латвійської армії, командувач Національних збройних сил Латвії.

У Дарницькому районі на честь Мілени Рудницької названо вулицю Проектну 13113 (від вулиці Канальної до вулиці Здолбунівської).

Мілена Рудницька (Лисяк) (1892-1976) — українська громадська діячка, журналістка, письменниця, вчителька, голова Центральної управи Союзу українок; із 1939 року — на еміграції.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".