АНОНС: У Києві проведуть три заходи, присвячені падінню комунізму в Східній Європі

13 листопада в Києві відбудуться круглий стіл, відкриття двох фотовиставок та дискусія, пов'язані з темою демократичних трансформацій у східноєвропейських країнах наприкінці 1980-х років.

Старт подіям, які отримали назву "Оксамитова революція" стало побиття силовиками студентів 17 листопада, а вже 29 грудня президентом Чехословаччини стає відомий дисидент та драматург Вацлав Гавел. Це був один із найдемократичніших у Європі сценаріїв прощання з комуністичною імперією.

До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, Посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки спільно з Українським інститутом національної пам'яті, Національним Меморіальним Комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Майдану, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві.

 

Круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети"

В обговоренні візьмуть участь українські, чеські та словацькі історики.

Теми дискусій:

Опозиційний рух на території УРСР та ЧССР у 60-80-х рр. ХХ ст.;
• Український, чеський та словацький сценарії демократичних революцій кінця 80-х рр.;
• Співпраця між українською польською та чехословацькими опозиціями;
• Подолання наслідків тоталітаризму в політиці національної пам'яті.
• Фактор лідера у історіях демократичних революцій Центрально-Східної Європи.

Учасники:

1. Патриляк Іван Казимирович – д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2. Тиліщак Володимир Семенович – к.і.н., заступник Голови Українського інституту національної пам'яті

3. Віднянський Степан Васильович – д.і.н., член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії Національної академії наук України.

4. Кірсенко Михайло Володимирович – д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії Факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

5. Мотрук Світлана Миколаївна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

6. Малацай Ірина Володимирівна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

7. Крупник Любов Орестівна - к.і.н., доцент, головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті

8. Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

9. Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка).

Модератор: Бака Віталій Олександрович – к.і.н., головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.

13 листопада, середа, 10:00.

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60), ауд. 205.

 

 Фотовиставки про події 1989 року в Чехословаччині

Увазі киян буде представлено дві фотовиставки:

- "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та

- "Дорогою до свободи" яку презентує посольство Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

13 листопада, середа, 15:00.

Місце: вул. Хрещатик, 36.

Подія у Facebook.

 

Публічна дискусія про революції кінця 1980-х у Європі

Учасники дискусії:

- Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

- Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка)

- Олег Бажан, к.і.н, доцент, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії НАН України.

Модератор: Євген Шатілов - науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, координатор історичного фестивалю LEGIO HISTORICA.

13 листопада, середа, 18:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Подія у Facebook.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону