АНОНС: У Києві проведуть три заходи, присвячені падінню комунізму в Східній Європі

13 листопада в Києві відбудуться круглий стіл, відкриття двох фотовиставок та дискусія, пов'язані з темою демократичних трансформацій у східноєвропейських країнах наприкінці 1980-х років.

Старт подіям, які отримали назву "Оксамитова революція" стало побиття силовиками студентів 17 листопада, а вже 29 грудня президентом Чехословаччини стає відомий дисидент та драматург Вацлав Гавел. Це був один із найдемократичніших у Європі сценаріїв прощання з комуністичною імперією.

До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, Посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки спільно з Українським інститутом національної пам'яті, Національним Меморіальним Комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Майдану, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві.

 

Круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети"

В обговоренні візьмуть участь українські, чеські та словацькі історики.

Теми дискусій:

• Опозиційний рух на території УРСР та ЧССР у 60-80-х рр. ХХ ст.;
• Український, чеський та словацький сценарії демократичних революцій кінця 80-х рр.;
• Співпраця між українською польською та чехословацькими опозиціями;
• Подолання наслідків тоталітаризму в політиці національної пам'яті.
• Фактор лідера у історіях демократичних революцій Центрально-Східної Європи.

Учасники:

1. Патриляк Іван Казимирович – д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2. Тиліщак Володимир Семенович – к.і.н., заступник Голови Українського інституту національної пам'яті

3. Віднянський Степан Васильович – д.і.н., член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії Національної академії наук України.

4. Кірсенко Михайло Володимирович – д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії Факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

5. Мотрук Світлана Миколаївна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

6. Малацай Ірина Володимирівна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

7. Крупник Любов Орестівна - к.і.н., доцент, головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті

8. Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

9. Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка).

Модератор: Бака Віталій Олександрович – к.і.н., головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.

13 листопада, середа, 10:00.

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60), ауд. 205.

 

 Фотовиставки про події 1989 року в Чехословаччині

Увазі киян буде представлено дві фотовиставки:

- "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та

- "Дорогою до свободи" яку презентує посольство Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

13 листопада, середа, 15:00.

Місце: вул. Хрещатик, 36.

Подія у Facebook.

 

Публічна дискусія про революції кінця 1980-х у Європі

Учасники дискусії:

- Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

- Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка)

- Олег Бажан, к.і.н, доцент, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії НАН України.

Модератор: Євген Шатілов - науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, координатор історичного фестивалю LEGIO HISTORICA.

13 листопада, середа, 18:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Подія у Facebook.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.