АНОНС: У Києві проведуть три заходи, присвячені падінню комунізму в Східній Європі

13 листопада в Києві відбудуться круглий стіл, відкриття двох фотовиставок та дискусія, пов'язані з темою демократичних трансформацій у східноєвропейських країнах наприкінці 1980-х років.

Старт подіям, які отримали назву "Оксамитова революція" стало побиття силовиками студентів 17 листопада, а вже 29 грудня президентом Чехословаччини стає відомий дисидент та драматург Вацлав Гавел. Це був один із найдемократичніших у Європі сценаріїв прощання з комуністичною імперією.

До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, Посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки спільно з Українським інститутом національної пам'яті, Національним Меморіальним Комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Майдану, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві.

 

Круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети"

В обговоренні візьмуть участь українські, чеські та словацькі історики.

Теми дискусій:

Опозиційний рух на території УРСР та ЧССР у 60-80-х рр. ХХ ст.;
• Український, чеський та словацький сценарії демократичних революцій кінця 80-х рр.;
• Співпраця між українською польською та чехословацькими опозиціями;
• Подолання наслідків тоталітаризму в політиці національної пам'яті.
• Фактор лідера у історіях демократичних революцій Центрально-Східної Європи.

Учасники:

1. Патриляк Іван Казимирович – д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2. Тиліщак Володимир Семенович – к.і.н., заступник Голови Українського інституту національної пам'яті

3. Віднянський Степан Васильович – д.і.н., член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії Національної академії наук України.

4. Кірсенко Михайло Володимирович – д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії Факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".

5. Мотрук Світлана Миколаївна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

6. Малацай Ірина Володимирівна – к.і.н., доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

7. Крупник Любов Орестівна - к.і.н., доцент, головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті

8. Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

9. Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка).

Модератор: Бака Віталій Олександрович – к.і.н., головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.

13 листопада, середа, 10:00.

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60), ауд. 205.

 

 Фотовиставки про події 1989 року в Чехословаччині

Увазі киян буде представлено дві фотовиставки:

- "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та

- "Дорогою до свободи" яку презентує посольство Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

13 листопада, середа, 15:00.

Місце: вул. Хрещатик, 36.

Подія у Facebook.

 

Публічна дискусія про революції кінця 1980-х у Європі

Учасники дискусії:

- Павел Жачек, Ph.D. історик, ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки (Чеська Республіка)

- Єргуш Сівош, PhD., історик, директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам'яті народу (Словацька Республіка)

- Олег Бажан, к.і.н, доцент, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії НАН України.

Модератор: Євген Шатілов - науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, координатор історичного фестивалю LEGIO HISTORICA.

13 листопада, середа, 18:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Подія у Facebook.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.