Стало відомо про ще один акт наруги над українським похованням у Польщі

Невідомі обмалювали пам'ятник на братській могилі воїнів УПА на кладовищі в Пикуличах на сході Польщі.

Про це пише польський портал Onet.

Вандали використали білу та червону фарбу - відповідно до кольорів польського прапору. Нею замалювали імена загиблив та тризуб на пам'ятнику.

У виданні зазначили, що редакція отримала фотографії від людини, яка наголосила, що є "тотальним противником знищення будь-яких поховань - радянських, німецьких, українських". Ця людина отримала знімки від анонімного джерела 30 жовтня, але лише нещодавно вирішила передати їх журналістам.

12 листопада, незабаром після отримання фотографій, журналісти зв'язалися з мерією міста Перемишль, аби отримати інформацію про акт наруги. Працівник мерії поїхав на кладовище в Пикуличах, але не знайшов на пам'ятнику жодних слідів фарби. Очевидно, її вже відмили.

Довідкова інформація

Українське воєнне кладовище в Пикуличах є місцем поховання загиблих в'язнів табору для військовополонених Галицької армії та Армії УНР. Упродовж 1920-1921 рр. на Українському воєнному кладовищі у Пикуличах було перепоховано близько 2 000 українських військовослужбовців.

Під час панування комуністичного режиму у Польщі територію цвинтаря перетворили на сміттєзвалище. Відновила цвинтар у 1990 р. українська громада Перемишля. У 2000 р. Рада охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща розширила територію цвинтаря – 27 липня того ж року у двох окремих братських могилах були перепоховані останки ексгумованих у селах Бірча та Лішня 47 вояків УПА.

На могилах коштом Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща були встановлені надгробні таблиці з відповідними україномовними написами.

Могили на цьому цвитнарі вже ставали об'єктами вандалізму.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".