У Києві з’явилися вулиця Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара

Київська міська ухвалила рішення, відповідно до яких у столиці з’явилися вулиці Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара. На честь видатних українців перейменовано, відповідно, вулицю Виборзьку і проспект Комарова в Солом’янському районі.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на члена столичної комісії з найменувань Павла Островського. 

 

"Щойно Київрада підтримала перейменування вулиці Виборзької на честь правозахисника та дисидента Олекси Тихого (75 голосів "за"), а також проспекту Космонавта Комарова на честь кардинала Любомира Гузара (74 "за")!" – написав Островський у соцмережі.

Він також відзначив символічність того, що вшанування Олекси Тихого відбулося майже через 30 років після перепоховання у Києві національних героїв України Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина.

Олексій Тихий (27 січня 1927 — 5 травня 1984) — визначний український дисидент, уродженець Донеччини, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні в Пермському краї.

Кардинал Любомир Гузар (26 лютого 1933 — 31 травня 2017) — визначний український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви у 2001—2011 рр., верховний архієпископ Львівський (з 2001) і Києво-Галицький (з 2005).
2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х роках, членом ініціативної групи "Першого грудня".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.