"На честь масового вбивці". Долинський запустив фейк про назву київської вулиці. ОНОВЛЕНО

У низці ЗМІ, зокрема світових, з'явилася недостовірна інформація про нову назву однієї з вулиць Києва.

12 листопада Київрада присвоїла столичній вулиці ім'я генерал-хорунжого армії УНР Віктор Павленка (1886-1932).

 
Віктор Павленко
колаж прес-служби кмда

Настпупного дня голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський написав у Facebook: "Вчора депутати Київради назвали вулицю на честь масового вбивці, ката і карателя Івана Павленка - нацистського колаборанта, військового злочинця, коменданта української допоміжної поліції і командира 109-го батальйону допоміжної поліції СС".

Повідомлення Долинського масово "підхопили" російські а проросійські ЗМІ. Крім того, новина "Українська столиця назвала вулицю іменем нацистського колаборанта" з'явилася на сайті Associated Press. Матеріал агентства поширили такі видання як New York Times та Washington Post

"Associated Press пише про перейменування вулиці в Києві на честь нацистського коллаборанта, а українські ЗМІ зберігають повне і абсолютне мовчання", - зазначив Долинський.

Неправдиву новину швидко помітили. Розбір фейку зробив, зокрема, журналіст Сергій Костеж.

"Я не знаю, що рухає Вами (звернення до Долинського - ІП) досі, хоча інформація перевіряється за 10 хвилин, я не знаю, навіщо Ви взяли участь в дискредитації України буквально на рівному місці, я не знаю, чому Ви, маючи можливість перевірити цю інформацію, не зробили цього навіть зараз, коли міжнародні ЗМІ поширюють фейк про те, що генерал Павленко був нацистом (що ображає пам'ять дійсно видатного генерала Віктора Павленка)", - пише Костеж у Facebook.

Прес-служба Київської міської державної адміністрації 14 листопада виступила із спростуванням фейку, наголосивши, що Віктор Павленко та Іван Павленко - різні люди.

"На превеликий жаль, деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім'ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі.

Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання.

Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз'ясненнями до офіційних джерел", - йдеться у повідомленні на сторінці КМДА у Facebook.

Associated Press та американські видання виправили власні повідомлення, додавши уточнення від київської влади.

Доповнення. Вранці 15 листопада Долинський видалив всі попередні дописи про Павленка. У новому пості він вибачився "за те, що поспішив і, не розібравшись, поширив неправильну інформацію".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.