"На честь масового вбивці". Долинський запустив фейк про назву київської вулиці. ОНОВЛЕНО

У низці ЗМІ, зокрема світових, з'явилася недостовірна інформація про нову назву однієї з вулиць Києва.

12 листопада Київрада присвоїла столичній вулиці ім'я генерал-хорунжого армії УНР Віктор Павленка (1886-1932).

 
Віктор Павленко
колаж прес-служби кмда

Настпупного дня голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський написав у Facebook: "Вчора депутати Київради назвали вулицю на честь масового вбивці, ката і карателя Івана Павленка - нацистського колаборанта, військового злочинця, коменданта української допоміжної поліції і командира 109-го батальйону допоміжної поліції СС".

Повідомлення Долинського масово "підхопили" російські а проросійські ЗМІ. Крім того, новина "Українська столиця назвала вулицю іменем нацистського колаборанта" з'явилася на сайті Associated Press. Матеріал агентства поширили такі видання як New York Times та Washington Post

"Associated Press пише про перейменування вулиці в Києві на честь нацистського коллаборанта, а українські ЗМІ зберігають повне і абсолютне мовчання", - зазначив Долинський.

Неправдиву новину швидко помітили. Розбір фейку зробив, зокрема, журналіст Сергій Костеж.

"Я не знаю, що рухає Вами (звернення до Долинського - ІП) досі, хоча інформація перевіряється за 10 хвилин, я не знаю, навіщо Ви взяли участь в дискредитації України буквально на рівному місці, я не знаю, чому Ви, маючи можливість перевірити цю інформацію, не зробили цього навіть зараз, коли міжнародні ЗМІ поширюють фейк про те, що генерал Павленко був нацистом (що ображає пам'ять дійсно видатного генерала Віктора Павленка)", - пише Костеж у Facebook.

Прес-служба Київської міської державної адміністрації 14 листопада виступила із спростуванням фейку, наголосивши, що Віктор Павленко та Іван Павленко - різні люди.

"На превеликий жаль, деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім'ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі.

Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання.

Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз'ясненнями до офіційних джерел", - йдеться у повідомленні на сторінці КМДА у Facebook.

Associated Press та американські видання виправили власні повідомлення, додавши уточнення від київської влади.

Доповнення. Вранці 15 листопада Долинський видалив всі попередні дописи про Павленка. У новому пості він вибачився "за те, що поспішив і, не розібравшись, поширив неправильну інформацію".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.