В'ятровича не приводять до присяги, а його реєстрацію як депутата оскаржили в суді

Складання присяги народного депутата України Володимира В'ятровича мала відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру.

Про це у Facebook пише сам Володимир В'ятрович.

 

"Я вже звик до бурхливої реакції частини депутатів щодо факту мого потрапляння в парламент. Але здивований, що сьогодні керівництво ВРУ, попри наявність потрібних документів, не приводить мене до присяги.

Адже це всеодно станеться, хай навіть через два тижні. В'ятрович у парламенті — з цим доведеться жити. Виконання законних процедур — із цим теж слід змиритися, якщо нам усім ідеться про демократичну Україну", - зазначив він.

Як передає "Новинарня" 15 листопада сам В'ятрович та нардеп від "ЄС", колишній голова парламенту Андрій Парубій влаштували у кулуарах Ради брифінг на цю тему.

"Фактично, згідно до закону, наступна дія має бути тільки одна – приведення до присяги народного депутата В'ятровича. Це формальна річ, яка виконується автоматично після того, як документи надходять у Верховну Раду.

На превеликий жаль, голова Верховної Ради на мої звернення і прохання відмовляється сьогодні оголосити приведення до присяги Володимира В'ятровича, апелюючи до того, що нібито не знайшли документи", – зазначив Парубій.

Колишній спікер виступив також у залі парламенту, повторивши вимогу привести В'ятровича до присяги вже цього дня.

У відповідь голова ВР Дмитро Разумков заявив, що ще не отримав документи з ЦВК, і тому присяга В'ятровича наразі неможлива.

З цього приводу Андрій Парубій заявляє: "Я авторитетно стверджую: документи всі від ЦВК знаходяться у Верховній Раді. Вважаю дану позицію виключно політичною від "слуг народу" і команди Зеленського, які вважають, що мова – це маніпуляція, армія – це маніпуляція. Це намагання сьогодні позбавити права В'ятровича приступити до своїх обов'язків як обраного українським народом народного депутата України".

За словами Парубія, наступне засідання парламенту відбудеться лише 2 грудня, і таким чином монобільшість намагається ще на 15-17 днів відтягнути момент, коли В'ятрович прийме присягу народного депутата України.

"Вони кричали на попередньому засіданні, що не допустять В'ятровича в Раду, і сьогодні вони намагаються це своє дуже сумнівне гасло втілити в життя", – додав Парубій, нагадавши виступ нардепа з "СН" Бужанського.

Проросійський депутат-мажоритарник зі "Слуги народу" Максим Бужанський справді виступав із трибуни ВР із закликом голосувати проти перестановок у фракції "Євросолідарність", закінчивши промову словами "Ні В'ятровичу в Раді!". Він нагадав, що "слуги народу" йшли в парламент не для того, щоб пускати туди націоналіста В'ятровича.

Сам Володимир В'ятрович у коментарі "Новинарні" також заявив, що документи з Центрвиборчкому про його реєстрацію нардепом уже перебувають в апараті ВР.

Невдовзі народна депутатка від "Європейської Солідарності" Вікторія Сюмар повідомила у соцмережі, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді. Вона додала фото позову, який Касаційний адміністративний суд отримав 15 листопада. На її думку, саме цим пояснюється затримка з присягою.

 

Позивачем виступив Андрій Хілько - адвокат, який перед президентськими виборами 2019 року подавав позови про зняття кандидатури Володимира Зеленського. Ця подія мобілізувала електрорат Зеленського, тому низка експертів вважає, що Хілько з самого початку працював на нього. Які аргументи навів Хілько в новому позові, наразі невідомо.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.