У Перу виявили майже 150 нових малюнків Наска. ФОТО

Цю знахідку зробили японські вчені за допомогою штучного інтелекту.

Вчені з Японії скористалися технологією штучного інтелекту і змогли виявити майже 150 нових геогліфів на плато Наска в Перу – повідомляє NHK.

 
Фото: NHK

"Група японських вчених, яка проводить дослідження плато Наска в Перу, виявила 143 нових геогліфи. Про це оголосила група вчених з університету Ямагата на чолі з професором Масато Сакаї", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що знайдені геогліфи (нанесені на землю геометричні або фігурні візерунки) представляють собою зображення людей, птахів, тварин – в тому числі кішок.

Вчені повідомили, що для аналізу отриманих даних вони використовували технологію штучного інтелекту, розроблену однієї з компаній, що працює в сфері інформаційних технологій.

 
Фото: ЕРА

Довідка. Наска – пустельне плато і плита літосфери на південному узбережжі Перу. Крім того так називають археологічну культуру, що процвітала в період між 500 р. до Р.Х. і 500 р. після Р.Х.

Можливо, саме вони і створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі і систему підземних акведуків, які функціонують до сих пір.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.