На Вінниччині виявили мусульманський мавзолей ХІІІ століття

Одну з напівзруйнованих будівель в селі Мала Кісниця місцеві здавна називають «турецькою вежею», не знаючи про її справжнє походження.

Про це повідомляє Lenta.ua.

Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Фото: Валентина Гижко

"Будівля стоїть на роздоріжжі за селом, — пише на своїй сторінці в Facebook краєзнавець Валентина Гижко. — В основі — масивний шестикутник з каменів, які ретельно підігнані один до одного. Є два входи і виходи та чотири "вікна". Вхід і вихід зорієнтовані на південь і захід. Вгорі — залишки купола. Виглядає ну дуже загадково!"

Валентина відправила фото незвичайної будівлі тюркологу, завідувачу центру досліджень цивілізацій Причорномор'я Інституту історії НАНУ Олександру Галенку, який припустив, що "це на перший погляд — мусульманський мавзолей (тюрбе), скоріше золотоординського часу".

Kouczeniecz на одній із старовинних карт
Kouczeniecz на одній із старовинних карт

Іншими словами, якщо визначення вірне, то будівля відноситься до XIII століття. Переглянувши старовинні карти, краєзнавець звернула увагу, що на одній з них село Кісниця називається Kouzzenicze, річка Марківка іменується Kouczeniecze, а село Велика Кісниця — Kouczeniecz.

У праці Костянтина Тищенка "Слід тунгусів, маньчжурів і монголів в топоніміці України" відзначається, що KOUCZENicze — від маньч. Хуǯу — кланятися в землю.

Тобто, назви сіл збереглися з часів Золотої Орди. Хоча пізніше виникла легенда про село, що нібито збудоване "на кістках" — Кісниця.

Далі — слово за фахівцями...

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.