АНОНС: Круглий стіл «Проблеми збереження пам’ятки історії на Алеї Героїв Небесної сотні»

Як навести лад на території пам’ятки, як уникнути загроз її руйнування – спільна дискусія представників Мінкульту, місцевої влади, музею Революції Гідності, на балансі котрого знаходиться територія та активістів.

Про це повідомляє у Facebook Ігор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

 

Найвизначніше місце Революції Гідності – Алея Героїв Небесної Сотні – перебуває у не найкращому стані нині. Періодично трапляються акти вандалізму, постійно має місце масова незаконна парковка тощо. Місце до сих пір не набуло охоронного статусу пам'ятки історії національного значення. Територія знаходиться під арештом.

ОрганізаторІгор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

Запрошені:

- Олександр Нікоряк, начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА;

- Тарас Панчій, перший заступник директора Департаменту – начальник управління контролю за благоустроєм КМДА;

- Ірина Подоляк, заступник міністра культури, молоді та спорту;

- Представники Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності;

- Представники родин Небесної Сотні;

- Активісти та експерти.

Місце: КМДА, вул. Хрещатик 36, кімната 514

Час: 20 листопада, середа, 12.30

Журналістам прохання акредитовуватися за телефоном 093 704 80 03

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.