АНОНС: Круглий стіл «Проблеми збереження пам’ятки історії на Алеї Героїв Небесної сотні»

Як навести лад на території пам’ятки, як уникнути загроз її руйнування – спільна дискусія представників Мінкульту, місцевої влади, музею Революції Гідності, на балансі котрого знаходиться територія та активістів.

Про це повідомляє у Facebook Ігор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

 

Найвизначніше місце Революції Гідності – Алея Героїв Небесної Сотні – перебуває у не найкращому стані нині. Періодично трапляються акти вандалізму, постійно має місце масова незаконна парковка тощо. Місце до сих пір не набуло охоронного статусу пам'ятки історії національного значення. Територія знаходиться під арештом.

ОрганізаторІгор Луценко, радник міського голови Києва на громадських засадах.

Запрошені:

- Олександр Нікоряк, начальник Управління охорони культурної спадщини КМДА;

- Тарас Панчій, перший заступник директора Департаменту – начальник управління контролю за благоустроєм КМДА;

- Ірина Подоляк, заступник міністра культури, молоді та спорту;

- Представники Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності;

- Представники родин Небесної Сотні;

- Активісти та експерти.

Місце: КМДА, вул. Хрещатик 36, кімната 514

Час: 20 листопада, середа, 12.30

Журналістам прохання акредитовуватися за телефоном 093 704 80 03

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.