Адвокатка потерпілих майданівців Закревська оголосила голодування

Ввечері в четвер, 21 листопада, адвокатка потерпілих майданівців Євгенія Закревська оголосила голодування.

За словами адвокатки, вона голодуватиме, доки у Верховній Раді не проголосують за поправку, що дозволить слідчим у "справах Майдану" перейти в ДБР і поновити відповідні розслідування повідомляє Новинарня із посиланням на Insider.

Євгенія Закревська
Євгенія Закревська

"Віднині, коли зупинилось це розслідування… З цього дня я не буду їсти, до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих", – сказала Закревська.

Нещодавно Євгенія Закревська відмовилася від пропозиції генерального прокурора Руслана Рябошапки очолити новостворений департамент, який здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо подій на Майдані 2013-2014 років після відходу Сергія Горбатюка.

Як відомо, управління/департамент Сергія Горбатюка в ГПУ розслідував "справи Майдану" понад п'ять років.

Із 20 листопада 2019 року Генпрокуратура втратила повноваження вести слідство, усі незавершені справи будуть передані в НАБУ й ДБР.

Довідково. Сергій Горбатюк втратив посаду начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури 23 жовтня через небажання проходити прокурорську переатестацію.

Правозахисниця Євгенія Закревська з 2014 року є одним з основних адвокатів родин Небесної сотні та інших потерпілих майданівців.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.