Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у документах архівів комуністичних спецслужб"

У лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів розкажуть про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Під час лекції буде оприлюднена інформація з раніше "совершенно секретних" документів комуністичних спецслужб. Зокрема:

- свідчення, зібрані чекістами, про справжні політичні настрої в українському селі кінця 1920-х - початку 1930-х рр.;

- матеріали про селянський опір колективізації, зокрема збройний, у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.;

- чекістські звіти, статистичні та інші службові матеріали періоду 1928-1933 рр. щодо проведення політичних репресій (арештів, депортацій тощо) проти селян, насамперед заможних та середняків;

- матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932-1933 рр.: Дмитра Заволоки, Миколи Боканя, Олександри Радченко та інших;

- фотографії інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, які є основними справжніми фотосвідченнями Голодомору;

- матеріали, які свідчать про причини і жахливі наслідки Голодомору.

Лектор: український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України Олександр Іщук.

Автор лекції з 2007 до 2010 року входив до складу робочої групи наукового відділу Архіву СБУ, метою якої було опрацювання, розсекречення та публікація архівних матеріалів радянських спецслужб, які стосуються теми Голодомору.

Також Олександр Іщук є упорядником, автором та співавтором численних публікацій і видань розсекречених документальних свідчень Голодомору.

Час: 23 листопада, субота, 16:00.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.