Мерія Харкова подала до суду на УІНП через Жукова

У Кернеса незадоволені тим, що УІНП вказує мерії на порушення закону і комунікує з правоохоронними органами.

Харківська міська рада вирішила судитися з Українським інститутом національної пам'яті. Мерія просить суд заборонити УІНП втручатися в роботу міського самоврядування. Фотокопія позову, поданого до Окружного адміністративного суду Києва, опинилася в розпорядженні DT.UA.

Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Геннадий Кернес /Facebook

Підставою для позову стала реакція Інституту на спроби перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова, встановлення пам'ятника радянському воєначальнику, а також меморіальної дошки почесному громадянину Харкова, генералу КҐБ Юрію Шрамку.

УІНП нагадав міськраді та меру Харкова Геннадію Кернесу, що ці дії є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму, порушують чинне законодавство, і за них передбачена кримінальна відповідальність.

При цьому укладач позову цитує в документі норми Закону, що прямо забороняють називати вулиці на честь радянського керівництва і партійних функціонерів.

Проте нагадування УІНП про неприпустимість порушення згаданих норм і звернення до правоохоронних органів називає "втручанням" у діяльність міськради.

Зокрема, йдеться про листи УІНП до міськради про неприпустимість перейменування будь-якої вулиці на честь маршала Жукова і встановлення дошки генералові КҐБ Шрамку.

У зв'язку з перейменуванням проспекту Григоренка на честь маршала Жукова Служба безпеки України зареєструвала кримінальне провадження за статтею 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, розповсюдження комуністичної, і нацистської символіки, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

У свою чергу, поліція розслідує факти зловживання владою або службовим становищем посадових осіб міськради, кваліфікуючи їх дії за ст. 364 КК. СБУ і поліція запитують у міськради документи про його діяльність і співробітників та проводять інші слідчі дії.

У мерії також висловили невдоволення тим, що рішення міськради про присвоєння проспекту Григоренка імені Жукова було оскаржено в суді, і позивачі спиралися, в тому числі, на роз'яснення Інституту про незаконність перейменування.

Перелічені дії УІНП міськрада розцінює як втручання в її роботу і просить визнати їх незаконними. Мерія також просить суд зобов'язати Інститут "утриматися від втручання у здійснення Харківською міською радою, харківським міським головою, виконавчими органами та посадовими особами функцій і повноважень".

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова вважає позов міськради безпідставним.

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Марія Тахтаулова / Facebook

"Згідно з Положенням про Інститут, серед завдань зазначено недопущення використання символів тоталітарних режимів. Отже, цим позовом фактично намагаються обмежити нашу діяльність і перешкодити виконувати функції, які покладено на Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.