АНОНС: У Боярці відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

На стіні вокзалу станції Боярка Київської області 30 листопада урочисто відкриють та освятять меморіальний барельєф на честь українських воїнів, які героїчно обороняли станцію Боярка та фастівську залізницю від наступу російсько-більшовицьких окупантів 12 – 15 лютого 1919 року.

 

Командував українськими воїнами у тому бою засновник скаутського руху Пласт, полковник Корпусу Січових стрільців Армії УНР Іван Чмола.

У відкритті барельєфу візьмуть участь пластуни з різних куточків України, учасники сучасної російсько-української війни, місцеві мешканці Боярки та військовий оркестр. Крім того, до заходу доєднаються військово-історичні реконструктори, які будуть одягнені та озброєні так само, як і вояки Корпусу Січових стрільців Армії УНР, що обороняли станцію Боярка сто років тому.

Для того, щоб взяти участь у відкритті барельєфу, з США прибуде рідний онук засновника "Пласту" і командира оборони станції Боярка полковника Івана Чмоли – Богдан.

Барельєф на честь українських героїв створено за кошт пожертв, які пластуни збирали протягом трьох місяців. Створив його відомий український скульптор Олександр Михайлицький.

30 листопада, субота, 13:00.

Місце: вокзал залізничної станції Боярка (вул. Вокзальна, 1).

Акредитація і довідки за телефоном: +38 066 755 39 26 (Андрій Ковальов).

Подія у Facebook.

Довідка. 4 лютого 1919 року Армія УНР не втримала столиці і до Києва увірвалися російсько-більшовицькі окупанти. Українське військо розпочало відступ у бік Фастова. Уряд України, Директорія, відступив до Вінниці, яка стала тимчасовою столицею. З 12 лютого українські підрозділи займали оборону на станціях фастівської залізниці і намагалися стримати наступ більшовиків.

14 і 15 лютого підрозділи Армії УНР утримували оборону безпосередньо на станції Боярка. Російсько-більшовицькі окупанти завдали кілька потужних ударів по оборонцях Боярки. У цих боях за станцію Боярка втрати Армії УНР вбитими, раненими, покаліченими і дезертирами склала - 500 старшин і козаків.

Втрати більшовицьких окупантів ще більші. Пізно ввечері, 15 лютого, на Стрітення підрозділи Армії УНР, виконавши бойове завдання, почали відступ на станцію Васильків, де ще протягом двох днів - 16 і 17 лютого хоробро протистояли більшовицьким окупантам. 

 

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.