АНОНС: У Боярці відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

На стіні вокзалу станції Боярка Київської області 30 листопада урочисто відкриють та освятять меморіальний барельєф на честь українських воїнів, які героїчно обороняли станцію Боярка та фастівську залізницю від наступу російсько-більшовицьких окупантів 12 – 15 лютого 1919 року.

 

Командував українськими воїнами у тому бою засновник скаутського руху Пласт, полковник Корпусу Січових стрільців Армії УНР Іван Чмола.

У відкритті барельєфу візьмуть участь пластуни з різних куточків України, учасники сучасної російсько-української війни, місцеві мешканці Боярки та військовий оркестр. Крім того, до заходу доєднаються військово-історичні реконструктори, які будуть одягнені та озброєні так само, як і вояки Корпусу Січових стрільців Армії УНР, що обороняли станцію Боярка сто років тому.

Для того, щоб взяти участь у відкритті барельєфу, з США прибуде рідний онук засновника "Пласту" і командира оборони станції Боярка полковника Івана Чмоли – Богдан.

Барельєф на честь українських героїв створено за кошт пожертв, які пластуни збирали протягом трьох місяців. Створив його відомий український скульптор Олександр Михайлицький.

30 листопада, субота, 13:00.

Місце: вокзал залізничної станції Боярка (вул. Вокзальна, 1).

Акредитація і довідки за телефоном: +38 066 755 39 26 (Андрій Ковальов).

Подія у Facebook.

Довідка. 4 лютого 1919 року Армія УНР не втримала столиці і до Києва увірвалися російсько-більшовицькі окупанти. Українське військо розпочало відступ у бік Фастова. Уряд України, Директорія, відступив до Вінниці, яка стала тимчасовою столицею. З 12 лютого українські підрозділи займали оборону на станціях фастівської залізниці і намагалися стримати наступ більшовиків.

14 і 15 лютого підрозділи Армії УНР утримували оборону безпосередньо на станції Боярка. Російсько-більшовицькі окупанти завдали кілька потужних ударів по оборонцях Боярки. У цих боях за станцію Боярка втрати Армії УНР вбитими, раненими, покаліченими і дезертирами склала - 500 старшин і козаків.

Втрати більшовицьких окупантів ще більші. Пізно ввечері, 15 лютого, на Стрітення підрозділи Армії УНР, виконавши бойове завдання, почали відступ на станцію Васильків, де ще протягом двох днів - 16 і 17 лютого хоробро протистояли більшовицьким окупантам. 

 

Як Хрущов Україні Крим віддав. Спогади Олексія Аджубея

"...Навряд чи Хрущов міг припустити, що передача Криму Україні, яку він підносив як великий акт, який скріпляв навіки дружбу російського й українського народів, стане шістдесят років потому каменем спотикання у відносинах між Росією й Україною".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.