Кандидати на посаду голови УІНП. Хто всі ці люди? ДОПОВНЮЄТЬСЯ

Автори Істправди, журналісти, тимчасово безробітний юрист та... лісник. Бажання очолити Український інститут національної пам'яті виявили більше 10 осіб.

Редакція "Історичної правди" отримала від Національного агентства України з питань державної служби відповідь на запит щодо конкурсу на посаду голови Українського інституту національної пам'яті. Згідно документу, станом на 1 листопада (останній день, коли можна було подати заявку на участь у конкурсі) було зареєстровано дев'ять претендентів.

 

Нижче поданий повний перелік кандидатів із відомостями про кожного з них, знайденими у відкритих джерелах.

 
Стефан Христенко

1. Христенко Стефан Володимирович

Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

 
Сергій Руденко 

2. Руденко Сергій Борисович

Кандидат культурології, фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

 
ФОТО КАНДИДАТА ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЄ

3. Коростишевський Сергій Аркадійович

Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

 
Дмитро Решетченко

4. Решетченко Дмитро Володимирович

Кандидат історичних наук, до березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

 
Тарас Шамайда

5. Шамайда Тарас Анатолійович

Громадський діяч, автор "Історичної правди", згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України.

 
Надія Князев

6. Князев Надія Михайлівна

Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

 
Петро Жижиян

7. Жижиян Петро Миколайович

Редактор сайту "Сегодня".

 
Аліна Понипаляк

8. Понипаляк Аліна Василівна

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України, авторка "Історичної правди".

 
ФОТО КАНДИДАТА ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЄ

9. Савченко Євгеній Олександрович

До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

Також стало відомо, що на конкурс подалися історики Олександр Алфьоров, Артем Харченко та заступник директор Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.

У Національному агентстві України з питань державної служби поінформували, що уточнений список буде оприлюднений до кінця понеділка, 4 листопада ц.р.

Пізніше у агенстві пообіцяли актуалізувати список кандидатів вже наступного дня, 5 листопада. 

Перший етап конкурсу - тестування на знання іноземної мови, що має відбутися 7 листопада.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.