На Львівщині відкрили відновлену криївку УПА. ВІДЕО

У Брюховичах урочисто відкрили криївку, яку енкаведисти знищили у 1946 році. Тоді у кількаденному бою загинули троє бійців УПА. Вони взяли весь вогонь на себе, щоб побратими змогли втекти з облави.

Оновлену схованку робили за згадками місцевих довгожителів, а роботи тривали майже півроку. Тепер поблизу Львова є ще одна криївка, яка в точності відтворює умови життя бійців УПА, повідомляє zaxid.net.

 

Криївку на Круковій горі облаштували таємно, тому досі ніхто не знає, коли вона почала діяти. Вона мала стратегічне значення, бо з гори добре проглядалося село.

Однак у лютому 1946 року енкаведисти підкралися непомітно. У боротьбі із загарбниками загинули Володимир Майор, Павло Михальчук та Костянтин Струк.

"Енкаведисти почали оточувати повстанців й почалася стрілянина. Хлопці почали відстрілюватися, повибивали шибки, а ці позалягали… Мені дідусь розказував, йшов бій.

Троє вояків УПА залишилися, бо треба було, щоб інші відійшли. І вони лишилися тут і відстрілювалися, взяли вогонь на себе, тож іншим вдалося вийти з облоги", — розповідає дослідник історії цієї криївки Володимир Стадник.

Наслухані про ті трагічні часи й місцеві мешканці. Пані Люба згадує, що участь у повстанському русі брали багато односельчан. Одні загинули, інших відправили на Сибір, і лише одиниці врятувалися.

"Мені бабця то розказувала, а я так то пам'ятала. Вона казала, що на Круковій горі, а де саме вона не знала, бо колись тут не можна було ходити. Але тут дуже багато... Тільки запам'яталися троє, але тут було більше із Зашкова, із Завадова були, і з Борщовичів, по-моєму", — згадує місцева мешканка пані Люба.

Цією криївкою змогли б користуватися кілька повстанців. Та лише ті, що її збудували. Укриття облаштоване по-простому: всі речі з підручних матеріалів, скриня та пічка.

"Такі криївки будувалися ночами і безшумно. Завжди без цвяхів, бо щоб забити цвях, треба пошуміти. Дротами скручували. Дротами кріпили, щоб менше гуркотіти. Якщо в радіусі кілометра був якийсь рух, то роботи припинялися", — пояснює історичні особливості член товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Міклуш.

Відновлювали криївку майже півроку. Роботу ускладнювало розташування схованки. Майстри вручну виносили на гору всі матеріали і обладнання.

"Тут не було нічого. Був хіба пустир, зарослий кущами. Сама криївка була метрів 20 звідси в підвалі одного з будинків. Він зараз в аварійному стані і це є приватна територія, тому ми вирішили відновити її чуть дальше, якраз на схилі, звідки її буде видно, і на землях, які належать громаді селища", — розповідає про роботи співорганізатор проекту відновлення криївки Андрій Боднар.


Тепер на місці відновленої криївки відкриють музей, відвідати який зможуть усі охочі.

Локація: смт. Брюховичі, вул. Крукова Гора, координати – 49.921913, 23.973163.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.