У Вінниці представили архівні документи часів Першого зимового походу. ФОТО

У Державному архіві Вінницької області відкрилася документальна виставка за архівними матеріалами, які розповідають про події столітньої давності, зокрема відображають хід Першого зимового походу на Вінниччині.

Про це повідомляє видання "День".

 

Експозиція складається з двох блоків – книжкового, який містить спогади військових командирів, енциклопедичні та довідкові виданнями, а також документального.

Він представляє оригінальні документи, зокрема звернення заступника командувача Дієвою Армією УНР Тютюнника до українського селянства, доповідь начальника Брацлавської повітової міліції, телефонограму коменданта Гайсинського повіту Рябоконя про призначення його на посаду.

Та особливо пізнавальними є метричні книги. Їх записи свідчать про загиблих козаків, які були поховані на місцевих кладовищах священниками.

 

"Виставка розповідає про Перший зимовий похід армії УНР, яка пройшла окупованою більшовиками та денікінцями територією. Він розпочався рівно 100 років, а завершився у травні 1920 року на території нашої області, у сучасних Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Саме на Вінниччині зустрілися дві українські армії і союзна армія Польщі. Тобто похід можна назвати успішним", – відзначає кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

Особливо цінними для відвідувачів виставки стануть архівні документи, які розповідають про учасників-земляків Першого зимового походу. Виставка буде цікавою не лише для істориків, але й студентів, журналістів, краєзнавців, адже на ній вперше тематично підібрані і презентовані документи, які проливають світло на маловідомі факти.

Одним з таких є те, що чимало учасників Першого зимового походу поховані саме на території Ямпільського і Могилів-Подільського районів. Як приклад Костянтин Завальнюк демонструє метричну книгу Преподобно-Параскевської церкви села Писарівки Ямпільського району за травень 1920 року.

У ній на кожному листі йдеться про поховання козаків – учасників Першого зимового походу Армії УНР. Переважна більшість з них була у віці 18–30 років.

 

"Ми вже говорили про те, що на території Ямпільщини завершився Перший зимовий похід, і у цій книзі є відомості про похованих людей за травень–червень 1920 року. Серед похованих зустрічаються козаки і старшини армії Першого зимового походу. Вони загинули у боях, – додає Костянтин Завалюнюк.

– Метричні книги містять їхні прізвища, імена, звання, місце народження і місце поховання з датами. Також вказуються обставини загибелі воїнів і де саме загинули. Такі відомості можуть бути цікаві і фахівцям, і родичам, які шукають інформацію про своїх прадідів, відновлюють чи наповнюють власні родоводи".

 


Довідка. Перший зимовий похід армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка проходив з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 рр. Його маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.

За весь рейд вояками УНР було пройдено 2500 км, проведено понад 50 успішних боїв. За оцінками воєнних істориків, Перший зимовий похід армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917–1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з ворогом.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.