У Вінниці представили архівні документи часів Першого зимового походу. ФОТО

У Державному архіві Вінницької області відкрилася документальна виставка за архівними матеріалами, які розповідають про події столітньої давності, зокрема відображають хід Першого зимового походу на Вінниччині.

Про це повідомляє видання "День".

 

Експозиція складається з двох блоків – книжкового, який містить спогади військових командирів, енциклопедичні та довідкові виданнями, а також документального.

Він представляє оригінальні документи, зокрема звернення заступника командувача Дієвою Армією УНР Тютюнника до українського селянства, доповідь начальника Брацлавської повітової міліції, телефонограму коменданта Гайсинського повіту Рябоконя про призначення його на посаду.

Та особливо пізнавальними є метричні книги. Їх записи свідчать про загиблих козаків, які були поховані на місцевих кладовищах священниками.

 

"Виставка розповідає про Перший зимовий похід армії УНР, яка пройшла окупованою більшовиками та денікінцями територією. Він розпочався рівно 100 років, а завершився у травні 1920 року на території нашої області, у сучасних Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Саме на Вінниччині зустрілися дві українські армії і союзна армія Польщі. Тобто похід можна назвати успішним", – відзначає кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

Особливо цінними для відвідувачів виставки стануть архівні документи, які розповідають про учасників-земляків Першого зимового походу. Виставка буде цікавою не лише для істориків, але й студентів, журналістів, краєзнавців, адже на ній вперше тематично підібрані і презентовані документи, які проливають світло на маловідомі факти.

Одним з таких є те, що чимало учасників Першого зимового походу поховані саме на території Ямпільського і Могилів-Подільського районів. Як приклад Костянтин Завальнюк демонструє метричну книгу Преподобно-Параскевської церкви села Писарівки Ямпільського району за травень 1920 року.

У ній на кожному листі йдеться про поховання козаків – учасників Першого зимового походу Армії УНР. Переважна більшість з них була у віці 18–30 років.

 

"Ми вже говорили про те, що на території Ямпільщини завершився Перший зимовий похід, і у цій книзі є відомості про похованих людей за травень–червень 1920 року. Серед похованих зустрічаються козаки і старшини армії Першого зимового походу. Вони загинули у боях, – додає Костянтин Завалюнюк.

– Метричні книги містять їхні прізвища, імена, звання, місце народження і місце поховання з датами. Також вказуються обставини загибелі воїнів і де саме загинули. Такі відомості можуть бути цікаві і фахівцям, і родичам, які шукають інформацію про своїх прадідів, відновлюють чи наповнюють власні родоводи".

 


Довідка. Перший зимовий похід армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка проходив з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 рр. Його маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.

За весь рейд вояками УНР було пройдено 2500 км, проведено понад 50 успішних боїв. За оцінками воєнних істориків, Перший зимовий похід армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917–1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з ворогом.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.