Спецпроект

Двадцять шостий меморіал загиблим євреям відкрили на Тернопільщині. ВІДЕО

У Козові відкрили меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках. Встановили його поблизу єврейського цвинтаря на вулиці Народичівській.

Про це розповів голова Тернопільської обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук, повідомляє UA: Суспільне.

 
Фото: UA: Суспільне

За його словами, у заході взяли участь близько ста осіб.

Директорка Козівського районного краєзнавчого музею Алла Улішак вісім років досліджувала, що відбувалося у Козівському гетто впродовж 1941-1943 років:

"Тут у кількох ямах їх було розстріляно, над цими ямами були покладені дошки, люди заходили, їх убивали. Дехто падав живим, дехто напів.

Загальна кількість осіб єврейської національності, які загинули в період з 1941 по 1943 років – 2,5 тисячі осіб, це ті які були розстріляні, а ті які загинули від голоду, холоду і тифу, який панував в Козівському гетто, то ця цифра складає 4,5 тисячі осіб".

На цьому місці 17 квітня 1943-го року розстріляли понад 1000 осіб.

Козівський селищний голова Ярослав Адамів розповідає, що чув про це місце від старожилів:

"Моєї жінки бабуся 1925 року народження, яка пережила Другу світову війну і багато інших подій розказувала, що тут проводились масові розстріли євреїв і ще після поховання земля ще гуділа тиждень, було чути стогони, так кажуть очевидці. Про це місце знають всі наші козівчани, тому тут ніхто нічого не будує, не випасають худобу".

48 тисяч гривень – вартість меморіалу. Кошти надав рабинський центру Європи, -каже директор цього центру – Ар'є Голдберг. За його словами, такі пам'ятники є в п'яти областях України.

У Тернопільській області рабинський центр Європи відновив 6 єврейських цвинтарів, повідомив Ігор Бандзарук:

"Зараз в області вже 6 цвинтарів відновлені завдяки європейській всесвітній організації. Це Яновер і Равіни вони відновлюють цвинтарі по всій Україні і Європі".

На Тернопільщині проживає близько семиста євреїв, розповів голова обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук. За його словами, на Тернопільщині – це 26 меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.