Мінкульт Чехії відмовився надати статус пам'ятки статуї Конєва

Mіністерство культури Чехії відмовилося надати статус пам'ятника культури статуї радянського маршала Івана Конєва, встановленій в шостому районі Праги.

Про це заявила прессекретар Міністерства культури Міхаела Лагронова, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Radio Praha.

"Ні кривавому маршалу! Не забудемо"
ФОТО: FB PRAHA 6

На думку представників міністерства, пам'ятник не становить художньої цінності, і його рівень не перевищує середнього рівня періоду його створення. Пропозицію щодо надання статусу висунули в Комуністичній партії.


Нагадуємо, 12 вересня рада району чеської столиці Прага-6 вирішила долю пам'ятника радянському маршалу Івану Конєву: за підсумками таємного голосування депутати вирішили перенести пам'ятник, а на його місці встановити статую на честь визволителів Праги. Наразі пам'ятник залишається на площі Інтербригади.

Пам'ятник Івану Конєву регулярно стає об'єктом атак – обписували і обливали фарбою його вже декілька разів. Це пов'язано з біографією маршала – після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Іван Конєв був залучений до придушення угорського повстання 1956 року, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.