В Берліні обікрали музей Штазі

Розташований в Берліні музей історії східнонімецької спецслужби Штазі став жертвою крадіїв.

Про це пише радіо Свобода.

 

За заявою поліції, крадії потрапили в будівлю через вікно першого поверху пізно увечері 30 листопада або ж рано вранці 1 грудня.

Крадії "розбили кілька вітрин і викрали кілька медалей та коштовності", а потім зникли непоміченими, повідомляють правоохоронці.

Лише вранці 1 грудня один з працівників музею Штазі помітив розбиті вітрини у виставковому залі і сповістив поліцію.

Музей розташований в колишній будівлі Міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки – спецслужби, відомої за скороченою назвою "Штазі". Вона тісно співпрацювала з Комітетом державної безпеки СРСР в часи, коли східна Німеччина була підконтрольна Радянському союзу.

Нагадаємо, у Дрездені минулого тижня пограбували музей старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння", викравши "безцінні" експонати початку XVIII століття.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.