АНОНС: Лекція «Щедрик»: Петлюра vs Голлівуд»

Як український «Щедрик» Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію «української весни»? Чому Україна не сьогодні розпочала культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі і чи не була вона більш успішною 100 років тому?

Український інститут національної пам'яті запрошує усіх охочих завітати на лекцію "Щедрик": Петлюра vs Голлівуд".

 

На лекції також говоритимуть про захоплюючі приклади налагодження місточків для діалогу світового тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця та про особливу актуальність культурної дипломатії у наші дні, коли над Україною нависла російська агресія.


Лектор:
авторка й кураторка проекту "Світовий тріумф "Щедрика" — 100 років культурної дипломатії України" Тіна Пересунько.


Час: 21 грудня, субота, 15:30.


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ


Вхід на подію вільний
, але потрібна попередня реєстрація за посиланням.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.