У Харкові відкрили виставку золотих прикрас, яким понад 2,5 тис. років ФОТО

У Харкові в університетському Музеї археології відкрилася виставка-презентація, на якій представлені артефакти, включаючи жіночі прикраси з золота VIII-IV століть до Р.Х.

Прикраси були знайдені учасниками Скіфської археологічної експедиції Харківського національного університету імені Каразіна на території археологічного комплексу "Більське городище" на Полтавщині, повідомила кореспондентові Укрінформу директорка Музею археології, кандидат історичних наук Ірина Шрамко.

 

"Студенти і викладачі історичного факультету минулого літа вели розкопки на "Більському городищі" і його околицях. Найцікавіші артефакти знайдені в одному з курганів могильника Скоробор.

У цьому дивом не пограбованому похованні середини VI ст Р.Х. було виявлено набір глиняного посуду, кам'яне блюдо , біметалічне дзеркало, сагайдачний набір бронзових стріл, бронзовий браслет, залізний кинджал-акінак, комплекти кінської вуздечки і невеликий спис.

 

Але серед усіх знахідок виділяється знайдене на глибині поховання дівчини в багатому головному убранстві, включно з виробами з золота: діадему, підвіски, шпильки для волосся, сережки у формі баранчика, а також різнокольорові намиста з каменю і бурштину.

Подібні артефакти були відомі і раніше, зокрема, за матеріалами розкопок на цій території наприкінці ХІХ століття. Однак знайдені нами жіночі прикраси виявлені in situ – тобто, вони ніколи не були переміщені зі свого початкового місця, залишилися недоторканими в тому самому місці, куди їх поклали в свій час", - зазначила Шрамко.

 

За її словами, всі три десятки артефактів, знайдені Скіфською експедицією, свідчать про культурні та торговельні контакти місцевого населення з областями Скіфського світу і Центральної Європи, включаючи грецьку цивілізацію.

"Тут явно було велике місто з осілим населенням. Воно розвивалося протягом кількох століть і займало територію більш як 5 тис. га, обнесене оборонними укріпленнями. До речі, поховання дівчини в золотому убранні було знайдено під одним з таких укріплень.

Тут також знайдені стріли і списи, проте дівчина, судячи з прикрас, явно не була амазонкою, предмети військового спорядження могли покласти в поховання з поваги до знатності померлої ", - додала Шрамко.

 

За її словами, зараз вчені університету вивчають знайдені скарби, уточнюють дати, підбирають аналогії, проводять аналізи: "Тільки комплексне вивчення розкопаного кургану і вмісту відкритого захоронення зможуть допомогти розкрити таємниці скіфської епохи".

 

"Цього літа гостями експедиції на "Більському городищі" стали і колеги з Японії, які знімали документальний фільм "Шлях заліза в Євразію".

Цей фільм розповість про результати вивчення харківськими археологами металургії та обробки заліза у 1 тис. до Р.Х. Фільм покажуть на Токійській олімпіаді, і в ньому буде представлено і наше скіфське золото", - додала Шрамко.

До загальної експозиції виставки, приуроченої до 215-ї річниці від дня заснування університету імені Каразіна, також увійшли понад сто артефактів, знайдених влітку на Слобожанщині експедиціями з університету ім.Каразіна, Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди та Харківського державного історичного музею ім.Сумцова.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.