У Харкові відкрили виставку золотих прикрас, яким понад 2,5 тис. років ФОТО

У Харкові в університетському Музеї археології відкрилася виставка-презентація, на якій представлені артефакти, включаючи жіночі прикраси з золота VIII-IV століть до Р.Х.

Прикраси були знайдені учасниками Скіфської археологічної експедиції Харківського національного університету імені Каразіна на території археологічного комплексу "Більське городище" на Полтавщині, повідомила кореспондентові Укрінформу директорка Музею археології, кандидат історичних наук Ірина Шрамко.

 

"Студенти і викладачі історичного факультету минулого літа вели розкопки на "Більському городищі" і його околицях. Найцікавіші артефакти знайдені в одному з курганів могильника Скоробор.

У цьому дивом не пограбованому похованні середини VI ст Р.Х. було виявлено набір глиняного посуду, кам'яне блюдо , біметалічне дзеркало, сагайдачний набір бронзових стріл, бронзовий браслет, залізний кинджал-акінак, комплекти кінської вуздечки і невеликий спис.

 

Але серед усіх знахідок виділяється знайдене на глибині поховання дівчини в багатому головному убранстві, включно з виробами з золота: діадему, підвіски, шпильки для волосся, сережки у формі баранчика, а також різнокольорові намиста з каменю і бурштину.

Подібні артефакти були відомі і раніше, зокрема, за матеріалами розкопок на цій території наприкінці ХІХ століття. Однак знайдені нами жіночі прикраси виявлені in situ – тобто, вони ніколи не були переміщені зі свого початкового місця, залишилися недоторканими в тому самому місці, куди їх поклали в свій час", - зазначила Шрамко.

 

За її словами, всі три десятки артефактів, знайдені Скіфською експедицією, свідчать про культурні та торговельні контакти місцевого населення з областями Скіфського світу і Центральної Європи, включаючи грецьку цивілізацію.

"Тут явно було велике місто з осілим населенням. Воно розвивалося протягом кількох століть і займало територію більш як 5 тис. га, обнесене оборонними укріпленнями. До речі, поховання дівчини в золотому убранні було знайдено під одним з таких укріплень.

Тут також знайдені стріли і списи, проте дівчина, судячи з прикрас, явно не була амазонкою, предмети військового спорядження могли покласти в поховання з поваги до знатності померлої ", - додала Шрамко.

 

За її словами, зараз вчені університету вивчають знайдені скарби, уточнюють дати, підбирають аналогії, проводять аналізи: "Тільки комплексне вивчення розкопаного кургану і вмісту відкритого захоронення зможуть допомогти розкрити таємниці скіфської епохи".

 

"Цього літа гостями експедиції на "Більському городищі" стали і колеги з Японії, які знімали документальний фільм "Шлях заліза в Євразію".

Цей фільм розповість про результати вивчення харківськими археологами металургії та обробки заліза у 1 тис. до Р.Х. Фільм покажуть на Токійській олімпіаді, і в ньому буде представлено і наше скіфське золото", - додала Шрамко.

До загальної експозиції виставки, приуроченої до 215-ї річниці від дня заснування університету імені Каразіна, також увійшли понад сто артефактів, знайдених влітку на Слобожанщині експедиціями з університету ім.Каразіна, Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди та Харківського державного історичного музею ім.Сумцова.

Загроза для СРСР. Розпорядження Андропова перед замахом на Івана Павла II

21 квітня 1981 року Андропов видає «совершенно секретне» розпорядження щодо протидії Ватикану, а вже 13 травня на площі святого Петра член турецького терористичного угрупування «Сірі вовки» Мехмет Алі Агжда стріляє у Папу Івана Павла II. Незважаючи на велику крововтрату, понтифік вижив. За однією з найпоширеніших версій,організація нападу здійснювалась болгарськими спецслужбами, які діяли за завданням КҐБ СРСР. Обставини нападу на Івана Павла II досі залишаються не з’ясованими.

Слово і назва «Україна»: історіографія питання

Перші дослідження, пояснення і висловлення думок з цього приводу розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. Тоді українська історична наука активно розвивалася, а назва Україна остаточно перетворилася на національну транскордонну назву всіх українців, яка здобула визнання і в Наддніпрянській Україні, і на західноукраїнських землях. Відповідно, питання походження та історії назви «Україна» стало актуальним.

Ув'язнена “Ластівка”: як МҐБ репресував Параску Плитку-Горицвіт

Параска Плитка-Горицвіт, передусім, відома як самобутня гуцульська мисткиня з села Криворівня, що на Івано-Франківщині. Зовні її життя було доволі усамітненим та скромним. Втім всередині своєї невеликої хатини, Парасці вдалося створити вражаючий творчий світ, межі якого сягали від магічних Карпат до давньої Індії, від космічних просторів до Небесного Престолу.

Перша демонстрація Антибільшовицького Блоку Народів

16 квітня 1946 року в одному з районів повоєнного Мюнхена був скликаний Перший Конгрес АБН, де було утворено східноєвропейську антикомуністичну організацію, яка увесь подальший період Холодної війни репрезентувала еміграційні організації, чиї батьківщини опинилися за Залізною завісою. «Свобода народам! Свобода людині!» – гасло АБН, навколо якого об’єдналися 16 національних організацій Східної Європи та Середньої Азії.