У Харкові відкрили виставку золотих прикрас, яким понад 2,5 тис. років ФОТО

У Харкові в університетському Музеї археології відкрилася виставка-презентація, на якій представлені артефакти, включаючи жіночі прикраси з золота VIII-IV століть до Р.Х.

Прикраси були знайдені учасниками Скіфської археологічної експедиції Харківського національного університету імені Каразіна на території археологічного комплексу "Більське городище" на Полтавщині, повідомила кореспондентові Укрінформу директорка Музею археології, кандидат історичних наук Ірина Шрамко.

 

"Студенти і викладачі історичного факультету минулого літа вели розкопки на "Більському городищі" і його околицях. Найцікавіші артефакти знайдені в одному з курганів могильника Скоробор.

У цьому дивом не пограбованому похованні середини VI ст Р.Х. було виявлено набір глиняного посуду, кам'яне блюдо , біметалічне дзеркало, сагайдачний набір бронзових стріл, бронзовий браслет, залізний кинджал-акінак, комплекти кінської вуздечки і невеликий спис.

 

Але серед усіх знахідок виділяється знайдене на глибині поховання дівчини в багатому головному убранстві, включно з виробами з золота: діадему, підвіски, шпильки для волосся, сережки у формі баранчика, а також різнокольорові намиста з каменю і бурштину.

Подібні артефакти були відомі і раніше, зокрема, за матеріалами розкопок на цій території наприкінці ХІХ століття. Однак знайдені нами жіночі прикраси виявлені in situ – тобто, вони ніколи не були переміщені зі свого початкового місця, залишилися недоторканими в тому самому місці, куди їх поклали в свій час", - зазначила Шрамко.

 

За її словами, всі три десятки артефактів, знайдені Скіфською експедицією, свідчать про культурні та торговельні контакти місцевого населення з областями Скіфського світу і Центральної Європи, включаючи грецьку цивілізацію.

"Тут явно було велике місто з осілим населенням. Воно розвивалося протягом кількох століть і займало територію більш як 5 тис. га, обнесене оборонними укріпленнями. До речі, поховання дівчини в золотому убранні було знайдено під одним з таких укріплень.

Тут також знайдені стріли і списи, проте дівчина, судячи з прикрас, явно не була амазонкою, предмети військового спорядження могли покласти в поховання з поваги до знатності померлої ", - додала Шрамко.

 

За її словами, зараз вчені університету вивчають знайдені скарби, уточнюють дати, підбирають аналогії, проводять аналізи: "Тільки комплексне вивчення розкопаного кургану і вмісту відкритого захоронення зможуть допомогти розкрити таємниці скіфської епохи".

 

"Цього літа гостями експедиції на "Більському городищі" стали і колеги з Японії, які знімали документальний фільм "Шлях заліза в Євразію".

Цей фільм розповість про результати вивчення харківськими археологами металургії та обробки заліза у 1 тис. до Р.Х. Фільм покажуть на Токійській олімпіаді, і в ньому буде представлено і наше скіфське золото", - додала Шрамко.

До загальної експозиції виставки, приуроченої до 215-ї річниці від дня заснування університету імені Каразіна, також увійшли понад сто артефактів, знайдених влітку на Слобожанщині експедиціями з університету ім.Каразіна, Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди та Харківського державного історичного музею ім.Сумцова.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.