Через обміління Дністра, з'явилась робота для археологів

Археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника активно досліджують прибережну зону Дністра, де відбулось різке падіння води.

Про це повідомляє Голос України.

 

Береги оголилися на кілька десятків метрів через те, що на Дністровській ГЕС проводяться ремонтні роботи і рівень води у водосховищі значно понизився. Тож практично на поверхні вздовж берегової лінії опинилися сотні археологічних пам'яток, які свого часу пішли під воду при будівництві гідроелектростанції.

Уже під час перших археологічних розвідок науковцям вдалося зафіксувати низку об'єктів, серед яких трипільське і чорноліське житло та господарські ями, знайдено чимало стародавніх артефактів.

Серед них і вимитий водою практично цілий чорноліський горщик, який може належати до ІХ—VІІІ століть до Р.Х. Як повідомили археологи, їм вдалося знайти матеріали трипільської культури з розписними орнаментами, фрагмент зооморфної скульптурки, а також предмети залізного віку, давньоруського часу та велику кількість предметів, які датуються XVII—XIX століттями.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.