АНОНС: «Розсекречені». Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Онлайн-курс «Розсекречені» детально розповідає, як розібратися з документами комуністичних спецслужб. Під час презентації експерти та розробники розкажуть про зміст курс та специфіку навчання, а також поділяться інсайтами створення освітнього міні-серіалу.

Центр досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra презентують результати річної роботи над матеріалом, який має полегшити життя для журналістів, дослідників та всіх охочих знайти інформацію у відкритих архівах КҐБ. 

 

Курс розповідає про те:

*з чого починати архівний пошук та як підготуватися до походу в архів;

*які є типи архівних документів;

*як верифікувати інформацію, отриману з протоколів допитів;

*як розібратися у двох десятках типів агентів спецслужб

та багато іншого. 


Окрім цього курс пропонує анімовані архівні історії, конспекти з посиланнями на корисні джерела, копії-ілюстрації архівних документів, про які йдеться, інтерв'ю з гарвардськими істориками про роботу з архівними джерелами, а також документальні ігри в агентів. 


Реєстрація на онлайн-курс за посиланням. 


Участь у презентації візьмуть:

Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;

Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;

Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;

Олександр Сушко — директор Міжнародного фонду "Відродження";

Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу "KGBfiles", учасник проекту Центру досліджень визвольного руху "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа" (2018).


Модерує: Анна Олійник — директорка Центру досліджень визвольного руху, координаторка проекту від ЦДВР. 


Час: 26 грудня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 2 (2-й поверх Будинку Профспілок)


Вхід на презентацію вільний.
Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/570080240512295/ 


Контакт: history@cdvr.org.ua


Онлайн-курс "Розсекречені" по роботі з архівами КҐБ підготовлений Центром досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Нагадуємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за "декомунізаційний пакет" законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику "Архіви КҐБ для медіа".  

Більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.