АНОНС: Презентація електронного каталогу українських поховань в Чехії

27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.

Після ситуації, яка виникла у 2017 р. з могилою українського письменника Олександра Олеся, цей напрям став одним із пріоритетних у роботі Посольства України в Чехії – за три роки вдалося провести колосальну роботу з ідентифікації та збереження українських місць пам'яті в Празі, Брні, Ліберці, Пардубицях та інших містах.

 

Водночас, невирішеним питанням досі залишалося узагальнення всієї наявної інформації про українські поховання в Чехії та їх каталогізація, щоб кожен бажаючий міг легко знайти пам'ятник або могилу, яка його цікавить.

Саме цим з ініціативи Посольства зайнялася організація "Український меморіал" близько року тому. Була проведена величезна дослідницька робота, результатом якої стало створення відповідного сайту.

З його допомогою всі бажаючі в кілька кліків зможуть дізнатися про відомі українські місця пам'яті на території Чехії та отримати коротку інформацію щодо кожного конкретного поховання, побачити фотографію, дізнатися про актуальний стан пам'ятника та навіть побачити його конкретне розміщення на карті.


Участь у пресконференції візьмуть:

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс;

Керівниця громадської організації "Український меморіал" Ганна Величко;

Розробник сайту Роман Міщенко.

Посол та учасники пресконференції дадуть відповіді на запитання, які стосуватимуться, насамперед, теми зустрічі, проте, за потреби, й інших питань українсько-чеських відносин.


Час:
27 грудня, п'ятниця, 11:00 за київським часом (10:00 у Празі)


Місце:
Посольство України в Чеській Республіці (Прага, вул. Шарля де Голля, 29) з прямою трансляцією в Skype.


Для участі в Skype-конференції журналісти можуть акредитуватися, надіславши на електронну скриньку ukremb.prague@gmail.com свої ПІБ та назву ЗМІ, а також ім'я в Skype.

Після цього заявнику буде надіслано запрошення доєднатися до розмови в Skype. Акредитація журналістів триватиме до 17:00 26 грудня 2019 року.


Пресконференція транслюватиметься наживо на сторінці події в Facebook. Свої запитання журналісти можуть залишати в коментарях під трансляцією.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.