На могилі Карла Маркса встановили камери відеоспостереження, щоб запобігти актам вандалізму

На могилі німецького філософа та публіциста Карла Маркса встановили камери спостереження після актів вандалізму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
ФОТО: Graeme Robertson/The Guardian

Камери встановили на двох деревах поруч з могилою на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона. Мармурову меморіальну дошку, яка була серйозно пошкоджена під час нападів у січні та лютому 2019 року, знімуть для відновлення.

Рішення про встановлення камер ухвалив фонд Marx Grave після консультації з експертами з безпеки та державними органами, що здійснюють нагляд за культурною спадщиною Великої Британії.

 
ФОТО: Maxwell Blowfield/PA

Як повідомили у фонді The Friends of Highgate Cemetery, цей крок спрямований на стримування вандалів, у тому числі на пошук підозрюваних, які вчинили обидві атаки на початку цього року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.