На Закарпатті хочуть відкрити пам'ятник лідеру боротьби за незалежність Угорщини. ФОТО

На площу Будапешт в Берегові привезли кінну статую Ференца Ракоці ІІ, лідера боротьби за незалежність Угорщини. Відкриття пам'ятника угорські ЗМІ анонсували на 17 грудня.

Про це повідомляє mukachevo.net.

 
Фото: mukachevo.net

Ініціаторами встановлення кінного пам'ятника Ференцу Ракоці ІІ є Товариство угорської культури Закарпаття (KMKSZ). Мрії про таку скульптуру були вже давно, але не вистачало фінансування. Тепер гроші знайшлися в Угорщини.

Постамент для пам'ятника з надписом "Сum Deo pro Patria et Libertate!" ("З Богом за Вітчизну та Свободу") встановили ще у червні.

 
Фото: mukachevo.net

Натомість досі невідомо чи надало Міністерство культури України свій висновок стосовно встановлення цього монумента, відповідно без дозволу проведення урочистостей 17 грудня залишається під знаком питання.

Автор скульптури – угорський митець Лайош Дьорфі.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.