Збирали по фрагментах: Як у Запоріжжі реставрували золотий скіфський меч. ФОТО

Золотий скіфський акінак – найсенсаційнішу знахідку цьогорічного археологічного сезону на запорізькій Мамай-горі реставрували у лабораторії Національного заповідника Хортиця.

Про це повідомляється на сторінці Мамай-гори у Facebook, передає Depo.Запоріжжя.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Реставрація пам'ятки – золотого акінака (короткого скіфського меча) – тривала декілька тижнів. З унікального артефакту, який століттями перебував у землі, акуратно видалили ґрунту, нестійкі забруднення та продукти корозії.

Фрагменти пам'ятки двічі обробили спеціальним чином, а потім збирали 10 днів. Склеювали фрагменти акінаку за допомогою клейового розчину полімеру. Після на артефакт нанесли спеціальне захисне покриття.

До реставрації
До реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK
Після реставрації
Після реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Окрім того, для акінака виготовили спеціальний контейнер із фанери та подушки з пінополістиролу з вирізаним у ньому контуром пам'ятки.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Усі етапи реставрації ретельно фіксувалися. І, як обіцяють дослідники, уже зовсім скоро сенсаційна знахідка разом з іншими матеріалами з дослідженого цьогоріч унікального скіфського комплексу стане доступною для споглядання.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Нагадуємо, золотий акінак було знайдено у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи. Поховання розташоване на Мамай-горі в Запорізькій області, де цьогоріч відбувся 32-й археологічний сезон.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Довідка. Мамай-гора, що розташована на території сучасної Запорізької області, є величезним комплексом поховань різних племен та народів, що проходили тутешнім степом, – від доби неоліту до пізнього середньовіччя. Нині досліджено лише близько 25% гори.

Археологи поспішають, адже гору руйнують води Каховського водосховища. За допомогою у фінансуванні дослідники звернулися до усіх небайдужих, люди відгукнулися. Тепер тут другий рік поспіль реалізується наймасштабніший для пострадянського простору проект із залучення коштів людей для археологічних досліджень.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.