На запорізькій Мамай-горі знайшли скіфський меч із золотими обкладками. ФОТО

Непограбоване поховання скіфського воїна стало головною знахідкою сезону 2019 року на розкопках могильника Мамай-гора у Запорізькій області

Про це повідомляє сторінка "Мамай-Гора" у Facebook.

 
Акінак - короткий скіфський меч
мамай-гора, facebook

У липні, досліджуючи невеликий пагорб на Мамай-горі, археологи натрапили на рів із залишками кісток тварин та дрібними уламками амфор. Це явні ознаки поминальної тризни, характерної для скіфів та інших стародавніх культур. 

Як виявилося, під цим маленьким курганом було два поховання - центральне та супровідне. Спочатку було вирішено розчистити супровідне. На це пішло майже три дні.

Зачищаючи контури поховальної ями, археологи натрапили на рідкісну сіроглиняну амфору

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

У ямі лежав кістяк, який, як пізніше з'ясували антропологи, належав юнаку віком 18-20 років. 

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Судячи з предметів, що лежали поруч, це був скіфський вершник. "Здобиччю" дослідників стали залізна бойова сокира, бронзові та кістяні стріли, застібки для кінської вузди. А найцікавіший артефакт - акінак (скіфський короткий меч) із золотими обкладками, листами руків'я, перехрестя та ковпачком для вістря.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Юнака ховали не лише зі зброєю, а й із прикрасами - археологи дістали буси зі склопасти, підвіски з зубів благородного оленя, золоту сережку та золоту підвіску з крейдяною вставкою.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

"Це поховання знаходилось поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Те, на жаль, було пограбовано вщент, скоріш за все ще в давнину. Нами було знайдено лише одне вістря стріли та уламки кісток. Поховано людину похилого віку. Не виключно, що супровідне поховання юнака 18-20 років могло належати зброєносцю видатного вождя", - зазначено на сторінці експедиції.

Комплекс цікавий не лише через збережені зброю та прикраси - він уточнює датування скіфських пам'яток на Мамай-горі. Це поховання відносять до VI ст. до Р.Х., тоді як попередні скіфські знахідки датували IV-III століттями до Р.Х. 

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Деякий час знахідку тримали у секреті - фахівці реставрували артефакти та проводили експертизи. 26 вересня керівники археологічної експедиції Запорізького національного університету Геннадій Тощев та Світлана Андрух влаштували прес-конференцію, на якій розповіли про скіфське поховання. 

32-й сезон дослідження Мамай-гори вже називають найбільш вдалим зі всіх.

Знайдені предмети зберігатимуться у краєзнавчому музеї в Кам'янці-Дніпровській.

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам'ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам 'ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.