На запорізькій Мамай-горі знайшли скіфський меч із золотими обкладками. ФОТО

Непограбоване поховання скіфського воїна стало головною знахідкою сезону 2019 року на розкопках могильника Мамай-гора у Запорізькій області

Про це повідомляє сторінка "Мамай-Гора" у Facebook.

 
Акінак - короткий скіфський меч
мамай-гора, facebook

У липні, досліджуючи невеликий пагорб на Мамай-горі, археологи натрапили на рів із залишками кісток тварин та дрібними уламками амфор. Це явні ознаки поминальної тризни, характерної для скіфів та інших стародавніх культур. 

Як виявилося, під цим маленьким курганом було два поховання - центральне та супровідне. Спочатку було вирішено розчистити супровідне. На це пішло майже три дні.

Зачищаючи контури поховальної ями, археологи натрапили на рідкісну сіроглиняну амфору

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

У ямі лежав кістяк, який, як пізніше з'ясували антропологи, належав юнаку віком 18-20 років. 

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Судячи з предметів, що лежали поруч, це був скіфський вершник. "Здобиччю" дослідників стали залізна бойова сокира, бронзові та кістяні стріли, застібки для кінської вузди. А найцікавіший артефакт - акінак (скіфський короткий меч) із золотими обкладками, листами руків'я, перехрестя та ковпачком для вістря.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Юнака ховали не лише зі зброєю, а й із прикрасами - археологи дістали буси зі склопасти, підвіски з зубів благородного оленя, золоту сережку та золоту підвіску з крейдяною вставкою.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

"Це поховання знаходилось поруч з іншим, значно більшим за розмірами. Те, на жаль, було пограбовано вщент, скоріш за все ще в давнину. Нами було знайдено лише одне вістря стріли та уламки кісток. Поховано людину похилого віку. Не виключно, що супровідне поховання юнака 18-20 років могло належати зброєносцю видатного вождя", - зазначено на сторінці експедиції.

Комплекс цікавий не лише через збережені зброю та прикраси - він уточнює датування скіфських пам'яток на Мамай-горі. Це поховання відносять до VI ст. до Р.Х., тоді як попередні скіфські знахідки датували IV-III століттями до Р.Х. 

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Деякий час знахідку тримали у секреті - фахівці реставрували артефакти та проводили експертизи. 26 вересня керівники археологічної експедиції Запорізького національного університету Геннадій Тощев та Світлана Андрух влаштували прес-конференцію, на якій розповіли про скіфське поховання. 

32-й сезон дослідження Мамай-гори вже називають найбільш вдалим зі всіх.

Знайдені предмети зберігатимуться у краєзнавчому музеї в Кам'янці-Дніпровській.

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам'ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам 'ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

 
МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.