АНОНС: У Києві відбудеться Вечір Різдвяних Василів

У січні традиційно відбувається Вечір Різдвяних Василів, започаткований у 1989 році Євгеном Сверстюком в пам’ять про Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Цьогоріч Вечір відбудеться 12 січня, у День українського політв'язня, що відзначається від 1975 року за ініціативи В'ячеслава Чорновола.

Саме цього дня 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва: упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В'ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших.

На жаль, Україні досі доводиться боротись за визволення своїх синів і дочок – сучасних політв'язнів Кремля. Тому на Вечорі Різдвяних Василів спогади про дисидентське небобратство та про феномен "прямостояння" межуватимуть з роздумами про історичні уроки, які повторюються, про нинішніх кремлівських бранців та сучасну, імперську тоталітарну Росію.


До слова на Вечорі запрошені:

Володимир В'ятрович – народний депутат України;

Орися Сокульська – голова Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих;

Василь Овсієнко – колишній політв'язень, історик дисидентського руху;

Маргарита Довгань – шістдесятниця, громадська та культурна діячка;

Олесь Шевченко – колишній політв'язень, громадський діяч, учасник національно-визвольного руху;

Олексій Сінченко – літературознавець;

Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод;

Олег Сенцов та Володимир Балух – політв'язні путінського режиму;

Олександр Сугоняко – громадський діяч, шеф-редактор газети "Наша віра";

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо", ініціаторка вечора.


На Вечорі будуть представлені книги про рух опору 60-80-х років, спогади Василя Овсієнка, Євгена Сверстюка, Маргарити Довгань, Іванни Мащак та ін., а також спогади про Василя Стуса.


Організатори заходу: Київська міська рада, Видавництво "Кліо", ГО "Центр Громадянських Свобод"


Час: 12 січня, неділя, 16.00


Місце: Колонна зала КМДА, вул. Хрещатик, 36

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.