Сейм Польщі ухвалив резолюцію у справі перебріхуванння історії політиками РФ

Сейм Польщі ухвалив резолюцію у справі маніпулювання фактами та перебріхування історії російськими політиками з метою дискредитації Польщі.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на TVP Info.

Резолюцію було ухвалено без голосування.

Після прочитання в Сеймі спікером Ельжбетою Вітек змісту резолюції і пропозиції прийняти її, присутні на пленарному засіданні депутати піднялися з місць і дали згоду плесканням у долоні. Як показали камери, цього не зробив скандальний депутат Януш Корвін-Мікке (відомий антиукраїнською позицією і підтримував анексію Криму. Він заявляв, що Польща готувала снайперів, які розстрілювали людей на Майдані - ІП).

 

"Сейм Республіки Польща засуджує провокаційні і брехливі висловлювання представників вищих органів влади Російської Федерації, які намагаються перекласти на Польщу відповідальність за початок Другої світової війни.

Величі нації та відносин між державами неможливо побудувати на брехні і фальсифікації історії, тому Сейм Республіки Польща зобов'язаний нагадати вам, що до початку Другої світової війни привели два тодішні тоталітарні режими: гітлерівська Німеччина та сталінський Радянський Союз", – йдеться у резолюції.

Документ нагадує, що після укладення 23 серпня 1939 року в Москві "ганебного пакту Молотова-Ріббентропа" першими жертвами двох тоталітарних систем були Польща і держави Центральної та Східної Європи.

Резолюція стала відповіддю на нещодавні заяви президента РФ Владіміра Путіна.


Нагадуємо, що Путін стверджував, що змова західних держав з Адольфом Гітлером проклала шлях до Другої світової війни. Путін виправдовував введення радянських військ до Польщі в 1939 році тим, що польский уряд нібито не контролював свою армію.

Путін також назвав "сволотою і антисемітською свинею" посла Польщі в нацистській Німеччині Юзефа Липського, який підтримував ідею Адольфа Гітлера вислати польських євреїв в Африку. Після цих слів до МЗС Польщі викликали російського посла.

Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький у відповідь на ці твердження заявив, що президент РФ Владімір Путін неодноразово брехав про Польщу і завжди робив це свідомо.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.