Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам’яті назвали умови

Відновлення понівечених меморіалів Української повстанської армії на півдні Польщі вимагає політичних рішень органів польської влади, а також внесення змін у нормативні положення про воєнні поховання.

Про це заявив директор відділу вшанування боротьби та мучеництва польського Інституту національної пам'яті (ІНП) Адам Сівек, повідомляє Укрінформ із посиланням на Dzieje.pl.

Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Фото: portalprzemyski.pl

За словами Сівека, залучення ІНП до відновлення українських могил у Польщі має базуватися на виробленні спільної позиції з цього приводу Інституту разом із МЗС Польщі та Міністерства культури та національної спадщини країни – органів, які також відповідають за історичну політику РП.

Він додав, що в цьому питанні важливим також є думка воєвод Підкарпатського та Люблінського воєводств, на території яких розташовані ці пам'ятники.

Представник польського ІНП заявив, що це стосується виключно місць поховання, оскільки символічні пам'ятники УПА - "формації, члени якої відповідають за злочини проти польського народу на території Польщі, є абсолютно неприпустимими".

Cівек поінформував, що в Польщі немає нормативних положень, якими б регламентувався статус поховання бійців УПА.

Представник ІНП також повідомив, що на території Польщі є 70-80 українських поховань, частина яких стосується й УПА.

Сівек зазначив, що закон про ІНП Польщі вже багато разів доповнювався, але цими поправками не враховувалися поховання УПА.

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.