Проти калінінградського блогера порушили кримінальну справу про реабілітацію нацизму

У Калінінграді Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму (частина 3 статті 354.1 КК РФ) проти 34-річного блогера Миколи Горєлова (відомий під псевдонімом Микола Кириченко).

Про це "Медіазоні" розповіла адвокат Марія Бонцлер.

Микола Горєлов
Микола Горєлов
Фото: facebook.com/NoMorePears

Справу порушили через опубліковану в соцмережі "ВКонтакті" "літературну замітку", в якій згадується насильство червоноармійців над мирним німецьким населенням під час Другої світової війни.

Видання Комерсант подає фрагмент із допису блогера, який публікуємо мовою оригіналу:

"Наряду с вымышленными дояркой из Северной Кореи Ким Мин Со и пенсионером из Смоленска Иваном Павловичем Сухоруковым "признательность красноармейцам" выражают Адольф Гитлер и Иосиф Сталин.

Так, Адольф Гитлер, вещающий, по замыслу автора, из Седьмого круга Ада, пивного бара "Варево Дьявола", говорит: "Красноармейцы потеряли на войне столько людей, что вокруг войны и победы создается ореол жертвенности, без которого моя репутация суперзлодея могла бы сойти на нет!"

А Сталин, в свою очередь, изрекает: "Пошли бы они так же в бой по приказу товарища Троцкого? Черта с два! Он, видите ли, интеллектуал, талант, писатель — на кой ляд такой обычному солдату нужен?"

У прес-службі регіонального управління Слідчого комітету порушення справи не коментують. За "поширення відомостей, що виражають явну неповагу до суспільства про дні військової слави і пам'ятні дати Росії" блогеру може загрожувати штраф, громадські роботи або виправні роботи.

Горєлов раніше писав кінорецензії для ЗМІ і вів блог на сайті "Ехо Москви".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.