АНОНС: Презентація виставки до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

У Національному музеї історії України відбудеться презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія».

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив життя справі виявлення, вивчення та збереження пам'яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток.

Важливо, що науковець вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об'єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи дослідника з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі матимуть змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище" та польовий щоденник археолога.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки".

Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВД УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

Колекція матеріалів із розкопок Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16:00,


Місце:
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до середини лютого.


Контакт:
(044) 278 48 64, інформація для ЗМІ: (097) 516 4679 (Наталя).

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей