АНОНС: Презентація виставки до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

У Національному музеї історії України відбудеться презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія».

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив життя справі виявлення, вивчення та збереження пам'яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток.

Важливо, що науковець вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об'єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи дослідника з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі матимуть змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище" та польовий щоденник археолога.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки".

Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВД УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

Колекція матеріалів із розкопок Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16:00,


Місце:
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до середини лютого.


Контакт:
(044) 278 48 64, інформація для ЗМІ: (097) 516 4679 (Наталя).

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.