АНОНС: Презентація виставки до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

У Національному музеї історії України відбудеться презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія».

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив життя справі виявлення, вивчення та збереження пам'яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток.

Важливо, що науковець вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об'єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи дослідника з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі матимуть змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище" та польовий щоденник археолога.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки".

Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВД УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

Колекція матеріалів із розкопок Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16:00,


Місце:
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до середини лютого.


Контакт:
(044) 278 48 64, інформація для ЗМІ: (097) 516 4679 (Наталя).

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.