На місці найбільшого бою УПА побудують меморіальний комплекс

Біля урочища Гурби на Рівненщині побудують меморіальний комплекс. Наразі відділ культури і туризму Здолбунівської РДА оголосили тендер на початок робіт.

В Здолбунівській РДА планують розпочати будівництво меморіального комплексу "Героям Гурбинської битви" біля урочища Гурби, на території Будеразької сільської ради. Про це повідомляє Рівне1.

 

Очікувана вартість проекту становить понад 8 мільйонів гривень. Як повідомила начальниця відділу культури і туризму Елеонора Стеценко, цьогоріч роботи розпочнуть. Все тому, що 1 мільйон гривень вже на будівництво закладено у бюджеті. Також можливі і додаткові надходження на проект.

Проектом передбачено облаштування колонади, встановлення пандуса, освітлення, влаштування свердловини, облаштування території, сходів та інше.

Незабаром Здолбунівська РДА представить повну візуалізацію проекту будівництва.


Довідка. Найбільшим зіткненням УПА з ВВ НКВД стали бої у Кременецьких лісах навколо урочища Гурби на межі Рівненщини й Тернопільщини навесні 1944 р., коли 3–4 тис. бійців прорвалися з кільця оточення, яке налічувало, за різними даними, 15–30 тисяч радянських солдатів.

У квітні 1944 р. розвідка НКВД помітила велику концентрацію підрозділів УПА в масиві Кременецьких лісів на межі Рівненської та Тернопільської обл. 21 квітня чотири бригади Внутрішніх військ і кавалерійський полк за підтримки танків і штурмових літаків взяли ліс у кільце.

В оточенні опинилося шість куренів УПА і велике з'єднання "Холодний Яр". Крім того, в лісі переховувалися цивільні, які втікали від радянських репресій або були мобілізовані до повстанських лав (біля тисячі осіб).

Оточені повстанці вирили окопи й облаштували позиційну оборону за фронтовою тактикою, що в умовах партизанської війни було явищем винятковим. Протягом 21–27 квітня відбулося 26 боєзіткнень із Внутрішніми військами, деякі з яких тривали по 8–11 годин. Та найбільший бій стався під с. Гурби 24 квітня.

Оцінивши обстановку, командувач силами УПА Петро Олійник – "Роман" дав наказ на прорив. Ціною великих втрат у людях, артилерії, зброї та спорядженні повстанці вирвалися з пастки. Загальні втрати повстанців і цивільних історики оцінюють як близько 400 людей. Чекістські втрати склали теж кількасот бійців.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.